КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2010 року місто Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :
Головуючого : Чуприни В.О.
Суддів : Морозовського В.І, Колодійчука В.М.
При секретарі : Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду у м. Ладижин Вінницької області про зобов’язання перерахувати та здійснити виплату пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду у м. Ладижин Вінницької області на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 вересня 2010 року, встановила :
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що управління пенсійного фонду перерахунок пенсії здійснює із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн., а не за попередній 2009 рік, як це передбачено чинним законодавством.
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 09.09. 2010 року позов задоволений: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду у м. Ладижин Вінницької області щодо застосування при здійсненні перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_2 показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік; зобов’язано Управління Пенсійного фонду у м. Ладижин Вінницької області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії, згідно поданої заяви, з 01.02.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати
працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за попередній – 2009 рік; стягнуто з Управління Пенсійного фонду у м. Ладижин Вінницької області на користь ОСОБА_2 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
В обґрунтування апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду у м. Ладижин Вінницької області посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування судового рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.
Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та одержує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Також установлено, що позивач продовжує працювати після призначення пенсії та в лютому 2010 року звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що при розрахунку пенсійного забезпечення береться середня заробітна плата за календарний рік, що передує року звернення за пенсією, тобто у випадку позивача – за 2009 рік.
На підставі спільного листа Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року № 4096/02-01 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу, виходячи із розміру заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року враховується для обчислення пенсії за календарний 2007 рік – 1197,91 грн.
Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI) було передбачено за бажанням працюючого пенсіонера проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначаються згідно статті 40 Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року внесені зміни до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення вищезазначеного показника та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними.
Таким чином, після визнання вищевказаних змін до Закону № 1058-VI неконституційними, відновилася дія частини 4 статті 42 в редакції цього Закону від 09.07.2007 року (дію частини четвертої статті 42 зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V).
Тобто, для особи, яка після призначення пенсії продовжила працювати, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (набрала чинності 22.05.2008 року), та за підпунктом 3 пункту 11 якої встановлено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Таким чином, суд першої інстанції, даючи вірну оцінку обставинам даної конкретної справи, у спосіб та в межах закону правильно визнав незаконною відмову відповідача у перерахунку пенсії.
Згадане роз’яснення, надане спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України і Пенсійного фонду України № 20/0/18-09 та № 4096/02-01 від 11.03.2009 року, не є нормативно-правовим актом, звужує зміст та обсяг існуючого права, в тому числі й позивача, на пенсійне забезпечення, відтак застосований бути не може.
Доводи апелянта щодо законодавчого не врегулювання питання про обчислення показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, крім за 2007 рік, не є підставою для відмови позивачу у задоволенні обґрунтованих вимог.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог закону, а твердження апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304-1, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ухвалила :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду у м. Ладижин Вінницької області відхилити, а рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : підпис В.О.Чуприна
Судді : підпис В.І.Морозовський
підпис В.М.Колодійчук
З оригіналом вірно :
Суддя апеляційного суду В.О.Чуприна