КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2010 року місто Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :
Головуючого : Чуприни В.О.
Суддів : Морозовського В.І, Колодійчука В.М.
При секретарі : Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії та стягнення заборгованої суми, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду в Замостянському районі м. Вінниці на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 серпня 2010 року, встановила :
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що управління пенсійного фонду перерахунок пенсії здійснює із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн., а не за попередній 2009 рік, як це передбачено чинним законодавством.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 18.08.2010 року позов задоволений частково: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду в Замостянському районі м. Вінниці щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за показниками середньої заробітної плати працівників у середньому на одну особу в цілому по Україні, з яких сплачено страхові внески за 2009 рік; зобов’язано Управління Пенсійного фонду в Замостянському районі м. Вінниці провести перерахунок пенсії відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік та провести виплату недоплаченої пенсії з 01 червня 2010 року по 18 серпня 2010 року; стягнуто з Управління Пенсійного фонду в Замостянському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 120 грн..
В обґрунтування апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду в Замостянському районі м. Вінниці посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування судового рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
У письмовому запереченні ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.
Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та одержує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Також установлено, що позивач продовжує працювати після призначення пенсії та в травні 2010 року звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що при розрахунку пенсійного забезпечення береться середня заробітна плата за календарний рік, що передує року звернення за пенсією, тобто у випадку позивача – за 2009 рік.
На підставі спільного листа Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року № 4096/02-01 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу, виходячи із розміру заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року враховується для обчислення пенсії за календарний 2007 рік – 1197,91 грн.
Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI) було передбачено за бажанням працюючого пенсіонера проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначаються згідно статті 40 Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року внесені зміни до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення вищезазначеного показника та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними.
Таким чином, після визнання вищевказаних змін до Закону № 1058-VI неконституційними, відновилася дія частини 4 статті 42 в редакції цього Закону від 09.07.2007 року (дію частини четвертої статті 42 зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V).
Тобто, для особи, яка після призначення пенсії продовжила працювати, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (набрала чинності 22.05.2008 року), та за підпунктом 3 пункту 11 якої встановлено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Таким чином, суд першої інстанції, даючи вірну оцінку обставинам даної конкретної справи, у спосіб та в межах закону правильно визнав незаконною відмову відповідача у перерахунку пенсії.
Згадане роз’яснення, надане спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України і Пенсійного фонду України № 20/0/18-09 та № 4096/02-01 від 11.03.2009 року, не є нормативно-правовим актом, звужує зміст та обсяг існуючого права, в тому числі й позивача, на пенсійне забезпечення, відтак застосований бути не може.
Доводи апелянта щодо законодавчого не врегулювання питання про обчислення показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, крім за 2007 рік, не є підставою для відмови позивачу у задоволенні обґрунтованих вимог.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення в межах позовних вимог та з додержанням закону, а твердження апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304-1, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ухвалила :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Замостянському районі м. Вінниці відхилити, а рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : підпис В.О.Чуприна
Судді : підпис В.І.Морозовський
Підпис В.М.Колодійчук
З оригіналом вірно : суддя апеляційного суду В.О.Чуприна