СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
18 жовтня 2007 року |
Справа № 2-19/6496-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Горошко Н.П.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 12.07.2007 по справі № 2-19/6496-2007А
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40, Керч, 98300)
про відміну акту та визнання недійсними повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
За результатами позапланової документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 (акт № 735-17-1-09-2351718655 від 03.05.2006) та у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001051701/0 від 18.05.2006 про визначення податкового зобов'язання по єдиному податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб на суму 4640,00 грн., з яких 2320,00 грн. -основний платіж, та 2320,00 грн. -штрафні санкції (а.с. 14); № 0001061701/0 від 18.05.2006 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 2107,56 грн., з яких 702,52 грн. -основний платіж, та 1405,04 грн. -штрафні санкції (а.с. 14); № 0001051701/1 (659/к/17-1) від 27.07.2006 про визначення податкового зобов'язання по єдиному податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб на суму 1600,00 грн. (а.с. 13); № 0001061701/1 (659/к/17-1) від 27.07.2006 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 702,00 грн., з яких 234,00 грн. -основний платіж, 468,00 грн. -штрафні санкції (а.с. 15); № 0001831701/1 (659/к/17-1) від 27.07.2006 про визначення податкового зобов'язання по єдиному податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб на суму 1600,00 грн. (а.с. 13).
Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу, позивач не утримував та не перераховував податок з доходів фізичних осіб та не сплачував до бюджету єдиний податок.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2007 р. у справі № 2-19/6496-2007 А (суддя В.І. Мокрушин) позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001831701/1 від 27.07.2006, у інший частині позову відмовлено.
При прийнятті постанови суд першої інстанції визнав безпідставними посилання податкового органу на постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим „Про деякі питання, пов'язані з нарахуванням та сплатою податків в Автономній Республіці Крим” при вирішення питання щодо відрахувань ставки єдиного податку у випадку використання позивачем найманої праці. Так, суд зазначив, що Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” не надано права Верховній Раді Автономної Республіки Крим встановлювати інші розміри ставки єдиного податку, чим встановлені вищеназваним Указом.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині скасування акту перевірки, суд вказав, що такий акт не є формою рішення, він не породжує певні правові наслідки, а тому його неможливо визнати недійсним.
Також, суд відмовив у частині позову про визнання нечинними раніше відкликаних податкових повідомлень-рішень, зазначивши, що такі рішення податкового органу не можуть бути скасовані.
Відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для вирішення справи, а також неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Так, на думку податкового органу, донараховані позивачу суми податку та штрафні санкції є обґрунтованими, оскільки суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1., як податковий агент, зобов'язаний був сплачувати податок з доходів фізичних осіб. Розмір платежу за кожного найманого працівника без довідки про наявність трудових відносин з позивачем, на думку апелянта, повинен складати 100 відсотків ставки єдиного податку за кожного такого працівника.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 18.10.2007 у зв'язку із відпусткою судді Гоголя Ю.М. у складі колегії було замінено суддю Гоголя Ю.М. на суддю Щепанську О.А., головуючим у справі призначено суддю Голика В.С.
Судова колегія, вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Нормативним документом, що визначає перелік платників спрощеної системи оподаткування, встановлює порядок обліку та звітності на спрощеній системі оподаткування є Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 746/9 від 28.06.1999.
Відповідно до пункту 3 даного Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну із зазначених ставок єдиного податку та сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про систему оподаткування в Україні”, встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами, відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування (частина 1 статті 2 вищеназваного Закону).
Відповідно до статті 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент -Верховна Рада України.
Прийняття законів віднесено до компетенції Верховної Ради України пунктом 3 статті 85 Конституції України.
Статтями 14 і 15 Закону України ”Про систему оподаткування в Україні” визначено виключний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), куди єдиний податок не віднесено.
Таким чином, посилання податкового органу на постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим „Про деякі питання, пов'язані з нарахуванням та сплатою податків в Автономній Республіці Крим” у даному випадку є безпідставними.
При даних обставинах, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2007 у справі № 2-19/6496-2007А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді Н.П. Горошко
О.А. Щепанська