СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
16 жовтня 2007 року |
Справа № 2-13/18697-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1,
відповідача: не з'явився, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим,
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Ялтинська транспортна компанія 14328",
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 15 серпня 2007 року у справі № 2-13/18697-2006А
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13,Сімферополь,95000)
товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтинська транспортна компанія 14328" (пров. Київський, 12-11,Ялта,98600)
про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідачів, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, товариства з обмеженою відповідальністю „Ялтинська транспортна компанія 14328” про визнання недійсним рішення Республіканського конкурсного комітету по визначенню пасажирського перевізника від 09 листопада 2006 року у частині визначення переможцем конкурсу на міжміських автобусних маршрутах Ялта-АВ-Севастополь-АВ номер рейсу 5374/5375, 5376/5377; Ялта-АВ-Севастополь-АВ номер рейсу 1037/1038, 1039/1040; Ялта-АВ-Сімферополь АС-2 номер рейсу 1242/1241, 1244/1243; Ялта-АВ-Чорноморське-АС номер рейсу 5344/5345 товариства з обмеженою відповідністю „Ялтинська транспортна компанія 14328” та зобов'язання Ради Міністрів Автономної Республіки Крим визнати переможцем конкурсу по визначенню пасажирського перевізника на вищезазначених міжміських автобусних маршрутах суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1; зобов'язання Ради Міністрів Автономної Республіки Крим укласти договір і видати дозвіл на перевезення пасажирів на вищезазначених міжміських автобусних маршрутах суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2006 року вжито заходи забезпечення адміністратівного позову шляхом заборони Раді Міністрів Автономної Республіки Крим укладати договори оренди і видавати дозволи на перевезення пасажирів на міжміських автобусних маршрутах Ялта-АВ-Севастополь-АВ номер рейсу 5374/5375, 5376/5377; Ялта-АВ-Севастополь-АВ номер рейсу 1037/1038, 1039/1040; Ялта-АВ-Сімферополь АС-2 номер рейсу 1242/1241, 1244/1243; Ялта-АВ-Чорноморське-АС номер рейсу 5344/5345.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2006 року скасовано, справу направлено до подальшого розгляду до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2007 року провадження у справі закрито.
При винесені судового рішення місцевий господарський суд виходив з того, що даний спір не має публічно-правового характеру, оскільки предметом у даному спорі є право на перевезення пасажирів на міжміських автобусних маршрутах загального користування.
Не погодившись з ухвалою суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати та направити справу для подальшого розгляду до місцевого господарського суду.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням господарським судом Автономної Республіки Крим обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права.
Так, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, посилаючись на пункт 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції з тих підстав, що відповідач у даній справі є суб'єктом, що здійснює владні управлінські функції.
Також, на думку апелянта, місцевим господарським судом не було дано належної правової оцінки тому, що предметом спору у даній справі є не право, а дії та рішення відповідача по визначенню переможців конкурсу, у зв'язку з чим судом першої інстанції було невірно вирішено питання про підвідомчість справи та закрито провадження у ній.
У судове засідання, призначене на 16 жовтня 2007 року, представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2006 року № 556 був оголошений конкурс на перевезення пасажирів на міжміських та приміських маршрутах загального користування, були вирішені умови проведення конкурсу, а також перелік міжміських автобусних маршрутів загального користування, на які саме був оголошений конкурс.
Протоколом засідання Республіканського конкурсного комітету від 09 листопада 2006 року переможцем конкурсу на міжміських автобусних маршрутах Ялта-АВ-Севастополь-АВ номер рейсу 5374/5375, 5376/5377; Ялта-АВ-Севастополь-АВ номер рейсу 1037/1038, 1039/1040; Ялта-АВ-Сімферополь АС-2 номер рейсу 1242/1241, 1244/1243; Ялта-АВ-Чорноморське-АС номер рейсу 5344/5345 оголошено товариство з обмеженою відповідальністю „Ялтинська транспортна компанія 14328”.
Не погодившись з рішенням щодо оголошення переможця конкурсу, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.
Ознайомившись з матеріалами справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Судова колегія погоджується з даним висновком суду з наступних підстав.
Поняття „справа адміністративної юрисдикції” визначено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, і під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 частини першої зазначеної статті, а саме:
а) спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності останнього;
б) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
в) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Місцевим господарським судом встановлено, що спір у даній справі виник з приводу оголошення переможця конкурсу на перевезення пасажирів на міжміських автобусних маршрутах загального користування.
Таким чином, предметом спору у даній справі є питання щодо права на перевезення пасажирів на міжміських автобусних маршрутах загального користування, тобто спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, даний спір не є публічно-правовим на який поширюється компетенція адміністративних судів, а підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки спір виник про право на укладення угоди на перевезення автобусними маршрутами шляхом проведення конкурсу.
Вирішуючи питання щодо проведення та оголошення результатів конкурсу на перевезення автобусними маршрутами загального користування, Республіканський конкурсний комітет Ради Міністрів Автономної Республіки Крим не здійснював владних управлінських функцій щодо суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.- позивача у справі, що дає підстави для висновку про те, що у правовідносинах з позивачем „при здійсненні управлінських функцій” Рада Міністрів Автономної Республіки Крим не перебуває.
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення таких категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства, у тому числі господарського.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Між сторонами у даній справі існує спір про право на перевезення пасажирів на міжміських автобусних маршрутах загального користування, що виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.
За даних обставин спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Перелік викладеного свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 статті 199, 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення .
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2007 року у справі 2-13/18697-2007 А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
В.А. Лисенко