ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2010 р.                               м. Київ                                        К-46181/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого:  Сіроша М.В.

суддів:  Бим М.Є.,  Гончар Л.Я., Черпіцької Л.Т., Харченка В.В.

Секретар –Кальненко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою  Першого заступника прокурора Кіровоградської області на постанову господарського суду Кіровоградської області від 14 липня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року у справі за позовом Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській області до Кіровоградської міської ради, третя особа –приватний підприємець ОСОБА_1, про визнання пункту рішення незаконним,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2008 року прокурор м. Кіровограда звернувся до господарського суду Кіровоградської області з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській області до Кіровоградської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 8.230 рішення № 405 від 28 грудня 2007 року «Про розгляд звернень юридичних та  фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин».

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що при прийнятті оскаржуваного пункту рішення відповідач порушив встановлений порядок передачі земельних ділянок юридичним особам, а також порушив порядок погодження місця розташування земельних ділянок юридичними особами та порядок надання згоди на розроблення проектів їх відведення. Крім того, прокурор  посилався на порушення відповідачем при прийнятті спірного даного рішення встановленої процедури його прийняття, а саме порушення положень Регламенту Кіровоградської  міської ради.

          Постановою господарського суду Кіровоградської області від 14 липня 2008 року, залишеною  без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року, прокурору м. Кіровограда відмовлено у задоволенні позовних вимог.

         Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Перший заступник прокурора Кіровоградської області звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів  вважає, що касаційна скарга  не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом  встановлено, що  прокуратурою м. Кіровограда проведено перевірку законності окремих положень рішення Кіровоградської міської ради №  405 від 28 грудня 2007 року «Про розгляд звернень юридичних і фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин».

Перевіркою  було встановлено, що в п. 8.230 вищезазначеного рішення йдеться про погодження місця розташування та надання третій особі по справі ОСОБА_1 згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 20 років, площею 200 кв. м. вулиць, набережних, площ за адресою площа Дружби народів 1, м. Кіровоград під розширення магазину за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.

Згідно із ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, тощо.

Ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Судом встановлено, що п. 8.230 рішення відповідача № 405  було погоджено місце розташування та надано органом місцевого самоврядування приватному підприємцю ОСОБА_1 згоду на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду під розширення магазину  за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідно органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідними клопотаннями до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені ч. 15 ст. 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і надає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Згідно з ч. 15 ст. 151 Земельного кодексу України матеріали погодження місця розташування об’єкта повинні включати викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об’єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається та умови її відведення.

Ст. 151 Земельного кодексу України врегульований порядок погодження питань, пов’язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.

31 березня 2004 року  на виконання положень ч.2 ст. 151 Земельного кодексу України було затверджено «Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 427, який регулює питання, пов’язані із вилученням (викупом) земельних ділянок.

Оренда земельної ділянки полягає у наданні, передачі в користування такої ділянки, а не у вилученні (викупі) чи відчуженні. Вилучення (викуп) земельної ділянки проводиться лише  у випадку, коли відповідна земельна  ділянка перебуває у власності або користуванні іншої особи.

Як встановлено судом, п. 8.230 рішення № 405 від 28 грудня 2007 року третій особі погоджено місце розташування та надана згода на розроблення  проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка не перебувала у власності чи користуванні інших осіб. У спірних правовідносинах не мають місце вилучення чи викуп земельної ділянки.

Прокурором не були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме: невідповідності спірного рішення відповідача вимогам чинного законодавства України.  Відповідачем доведено відсутність порушень, на які посилається прокурор в позовній заяві.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним (його скасування) лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним (скасування), якщо інше не передбачено законодавством.

Судом не встановлено, що зазначені прокурором обставини прийняття спірного рішення призвели до прийняття неправильного акта.

Прийняття рішення органом місцевого самоврядування про надання юридичній особі згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не свідчить про недотримання відповідачем порядку набуття та реалізації права на землю.

Рішення № 405 від  28 грудня 2007 року прийнято в межах повноважень Кіровоградської міської ради, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За таких обставин колегія суддів вважає, що при вирішенні спору суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував закон, який їх регулює. Оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, підстав для скасування  рішення  суду апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 221, 224, 227, 231  КАС України,

                                                  УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Кіровоградської області –залишити без задоволення, а постанову господарського суду Кіровоградської області від 14 липня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року –без змін.

Ухвала  остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: