ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2010 р. Справа № 2a-3079/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
Судді Боброва Ю.О.,
при секретарі Кривун О.О.,
за участю:
представника позивача – Гавадзина М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 896,86 грн., -
ВСТАНОВИВ:
03 вересня 2010 року Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 896,86 грн.
Підставою позову стало те, що відповідач не в повному обсязі виконував взяті на себе податкові зобов’язання та допустив заборгованість по сплаті єдиного податку на загальну суму 896,86 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити.
Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи. Своїм правом на подання заперечення проти адміністративного позову не скористався.
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець зареєстрований державним реєстратором Тисменицької районної державної адміністрації 24.03.2000 р. та взятий на облік у ДПІ в Тисменицькому районі 31.03.2000 р. (а.с. 8-9). Згідно із поданою ним заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 15.12.2009 р. відповідача переведено на спрощену систему оподаткування із сплати єдиного податку (а.с. 10). Відповідно до обраного виду діяльності (ремонт та технічне обслуговування автомобілів) та встановленого Тисменицькою районною радою переліку ставок єдиного податку, він зобов’язаний був сплачувати єдиний податок не пізніше кожного 20 числа місяця за наступний місяць в розмірі 150 грн. Як вбачається із довідки про стан розрахунків з бюджетом, станом на 05.08.2010 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку в сумі 896,86 грн. (а.с. 12).
Згідно із ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 даного Закону платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов’язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.
Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що суб'єкти малого підприємництва – фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” платниками податків визнаються юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2. ст.1 даного Закону).
Податковий борг – це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (ст.1 згаданого Закону).
Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Сума податкового боргу становить 896,86 грн. та підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 05.08.2010 року та іншими матеріалами справи (а.с.12).
Вищевказана заборгованість боржником не сплачена на момент розгляду справи, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідент. № НОМЕР_1) в доход державного бюджету - 896 (вісімсот дев’яносто шість) гривень 86 коп. заборгованості по сплаті єдиного податку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Бобров Ю.О.
Постанова в повному обсязі складена 04.10.2010 року.