ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2010 р. Справа № 2a-3127/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
Судді Боброва Ю.О.,
при секретарі Кривун О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі
до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1138,08 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звернулося до суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені на загальну суму 1138,08 грн. Підставою позову стало те, що відповідачем за лютий та березень 2009 р. несвоєчасно та не в повному обсязі сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого їх заборгованість склала 850,92 грн., (сплачено частково в сумі 221,78 грн.). Також, відповідачем порушені строки сплати страхових внесків, за що рішенням від 22.11.2009 року № 1481 до нього застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 154,75 грн. та нарахована пеня в сумі 354,19 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 1138,08 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень повторно в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце проведення судового розгляду справи судом повідомлявся. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності відповідача.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності № 1412, виданого Тисменицькою районною державною адміністрацією від 17.06.2002р., є суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою (а.с.10) та відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - страхувальником, який згідно ч.3 ст. 15 вказаного Закону являється платником страхових внесків.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 р. визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 статті 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 19 вищезазначеного Закону на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, відповідачу нараховуються страхові внески.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 даного Закону та розділу 4 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в розмірі 32 % суми фактичних витрат на оплату праці і 1-2 % від суми доходу у вигляді заробітної плати.
Приписами ч. 3 ст. 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або, які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2 ст.20 зазначеного Закону).
Згідно з ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В силу ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно, на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Приписами ч. 13 ст. 106 зазначеного Закону встановлено, що при нарахуванні пені та накладенні штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Частиною 3 статті 106 Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Несплата та несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідачем є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Судом установлено, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за лютий та березень 2009 року на суму 629,14 грн. Рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 22.11.2009 року № 1418 до відповідача застосовані фінансові санкції на суму 154,75 грн. та нараховано пеню на суму 354,19 грн. Всього підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 1138,08 грн. Вказане підтверджується перевіреними судом доказами: розрахунками суми страхових внесків за лютий та березень 2009 року; рішенням про застосуванням фінансових санкцій та нарахування пені від 22.11.2009 року № 1418; довідкою - розрахунком про встановлення заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі від 10.08.2010 року (а.с. 9, 11-13, 15).
Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 22.11.2009 року № 1418 прийняте відповідно до вимог вказаного вище Закону та є чинним.
Відповідач не скористався наданим правом на оскарження зазначеного рішення.
Таким чином, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі становить 1138,08грн.
Оскільки, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідачем не погашена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. № НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) гривень 08 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Бобров Ю.О.
Постанова складена в повному обсязі 04.10.2010 року.
Постанова складена в повному обсязі 04.10.2010 року.