ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2010 р. Справа № 2a-3081/10/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Бобров Ю.О., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 1424,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 1424,00 грн. Підставою позову стало те, що при здійсненні торгівлі відповідачем порушено вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме: порушені ведення книги обліку доходів та витрат, порядок ведення розрахунків; не забезпечено режиму попереднього програмування; не забезпечено щоденного друку на РРО фіскальних звітних чеків; не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків та контрольних стрічок. За наслідками цього до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2074,00 грн., які відповідачем частково сплачені (в сумі 650 грн.), а тому загальна сума, що підлягає стягненню становить 1424,00 грн.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 06.09.2010 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлено відповідачу для подання заперечення або визнання позову, та отримано ним 10.09.2010 року.
Відповідно до ч.3 ст183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Проте, заперечення або заява про визнання позову від відповідача на адресу суду, в строки, передбачені ст. 183-2 КАС України, не надходили.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.07.2010 р., податковими інспекторами-ревізорами ДПІ в Тисменицькому районі здійснена перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину-кафе «Гарант», що розташований в смт. Лисець та належить відповідачу.
Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 9, 10, 11, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), зокрема: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків 91,80 грн.; не забезпечено режиму попереднього програмування, а саме: у чеку не зазначено ємність пляшки; не забезпечено щоденного друку на РРО фіскальних звітних чеків, а саме: Z звіт № 1675 за 24.12.2009 р. роздруковано 25.12.2009 р. 0 14:01 год., Z звіт № 1650 за 07.01.2010 р. роздруковано 08.01.2010 р. 0 11:34 год., Z звіт № 1720 за 06.02.2010 р. роздруковано 07.02.2010 р. 0 11:28 год.; не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків та контрольних стрічок, а саме: відсутній фіскальний звітний чек та контрольна стрічка за 11.12.2009 р. № 1662. Відповідач з актом перевірки ознайомився та надав письмові пояснення, у яких погодився з встановленими податковим органом порушеннями.
За результатами перевірки складено акт від 16.07.2010 р. № 1794/86/09/13/23-4/2323704141, на підставі якого ДПІ в Тисменицькому районі прийнято рішення від 26.07.2010 р. №0000942310 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2074,00 грн., яке відповідачем було отримано 26.07.2010 р. (а.с. 14).
Відповідно до абзацу 3 статті 2 зазначеного Закону розрахункова операція –це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Відповідно до пунктів 9, 10, 11, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка відповідає загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за невиконання зазначеного обов’язку передбачена пунктами 4, 5, 6 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у вигляді фінансової санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій; десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого строку; п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
У відповідності до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Судом встановлено, що згідно акту перевірки від 16.07.2010 р. № 1794/86/09/13/23-4/2323704141 до відповідача застосовані штрафні санкції за:
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків відповідача - 459 грн.;
- проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування - 85 грн.;
- невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку (три чеки) - 1020 грн.;
- невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого строку - 170 грн.;
- незберігання фіскального звітного чеку в книзі обліку розрахункових операцій - 340 грн. Всього до відповідача застосовані штрафні санкції на загальну суму 2074,00 грн.
Оскільки відповідачем не були виконані вимоги пунктів 9, 10, 11, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позивач правомірно застосував до нього штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2074,00 грн. Проте, заборгованість в сумі 650 грн. відповідачем сплачена добровільно. Таким чином, до сплати підлягають кошти в розмірі 1424,00 грн.
Приписами ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідачем не вжиті заходи до оскарження рішення податкового органу від 16.07.2010 р. №0000942310 на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2074,00 грн., сума штрафу не сплачена до бюджету, тому суд вважає дане рішення податкового органу чинним, а штрафні (фінансові) санкції такими, що підлягають сплаті в бюджет в загальній сумі 1424,00 грн.
Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. НОМЕР_1) в доход бюджету фінансові санкції в сумі 1424 (одна тисяча чотириста двадцять чотири) гривні 00 коп.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Бобров Ю.О.
Постанова складена 29.09.2010 року о 14:30 год.