Справа № 2 –1316/2010 рік

                        ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                          ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

    20 жовтня 2010 року                         м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська  Дніпропетровської області  у складі:

головуючого  судді           Федоріщева С.С.

при секретарі                                  Драгунцевій С.М.

розглянувши  в відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору,  -  Сектор реєстрації та міграції громадян  Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, ТОВ «Абонент 21», про  втрату права  користування житлом колишнього члена сім’ї власника  житла, -  

                            ВСТАНОВИВ :

    Позивачі  звернулися до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що  позивач ОСОБА_2 є сином позивача ОСОБА_1 У 1980 році їм була виділена трикімнатна квартира, житловою площею  38,6 кв.м., загальною площею 68,0 кв.м., розташована по АДРЕСА_1.  В 1997 році вони, позивачі, стали власниками  вищевказаної квартири  відповідно до  Закону України «Про приватизацію державного житлового  фонду», отримали свідоцтво про право власності на житло. З лютого 2000 року  позивач ОСОБА_2 став підтримувати  шлюбні відносини з відповідачем ОСОБА_3, і з цього ж часу вона була зареєстрована за місцем розташування  належної їм, позивачам, квартири. 22 листопада 2003 року позивач ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з відповідачем. У грудні 2008 року  відповідач припинила шлюбні відносини з позивачем ОСОБА_2, залишила спірну квартиру, забравши всі свої особисті речі, пояснивши їм, позивачам,  що вона виїжджає  за межі міста Дніпродзержинська з метою утворення нової сім’ї, а  08 вересня 2009 року шлюб між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 був розірваний. З грудня 2008 року вони, позивачі, не мають ніяких відомостей про місце проживання або перебування відповідача, і факт її не проживання підтверджується  актом про не проживання, складеним  ТОВ «Крона».   За весь час непроживання у квартирі  відповідачка  не намагалася  повернутися проживати до квартири, і вони, позивачі, не перешкоджали їй у проживанні. Вважають, що в зв’язку з тим, що  відповідач, яка є їх колишнім членом сім’ї,  відсутня без поважних причин   у квартирі  на протязі майже двох років, вона  втратила право користування  житлом  у належній їм квартирі, розташованій  за адресою: АДРЕСА_1  Тому просять суд  визнати відповідача такою, що втратила право користування житлом у вищевказаній квартирі  з подальшим зняттям  відповідача з реєстраційного обліку по квартирі.

Позивачі  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  в судове засідання не з’явилися, про дату та місце  судового розгляду справи  повідомлені належним чином згідно вимог ст. 74, 76 ЦПК України,  до судового розгляду справи кожен позивач надав суду заяву  з клопотанням про розгляд  справи  за його відсутності, зазначивши, що  позов підтримують у повному обсязі,  і у випадку неявки  відповідача - згодні на розгляд справи за її відсутності  та ухвалення заочного  рішення,  їм роз’яснений порядок перегляду заочного  рішення  за заявою   відповідача. Згідно ч. 2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності

Відповідач ОСОБА_3   в судове засідання не з’явилася, про дату та місце судового  розгляду  справи  повідомлена належним чином  згідно вимог  ст. 74 ч. 9 ЦПК України, відповідно до якої,  відповідач  зареєстроване  місце проживання (перебування), місцезнаходження  чи місце роботи якого невідоме, викликається  в суд  через оголошення  у пресі, і з опублікуванням  оголошення про виклик  відповідач вважається  повідомленим  про час  і місце розгляду справи. З увагою на те, що відповідач по справі про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності  не надала,  суд відповідно до ст. 169 ч. 2 ЦПК України, вирішує справу  на підставі  наявних у ній даних чи доказів, так як   вважає,  що є достатньо матеріалів про права та відносини сторін,  і потреба  дачі особистих пояснень відповідачем відсутня. Зі згоди  позивачів, яким, роз’яснений порядок перегляду заочного   рішення за заявою відповідача,  суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України,  відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі  наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи .

Представники  третіх осіб - Сектору реєстрації та міграції громадян  Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, ТОВ «Абонент 21»  у судове засідання не з’явилися, про дату та місце судового розгляду справи повідомлені належним  чином згідно вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України, до судового розгляду  справи  надали суду заяви  з клопотанням  про розгляд справи   у відсутність  їх  представників в зв’язку  з відсутністю заперечень щодо позову.

    Судом були досліджені такі докази, надані позивачами на підтвердження свого позову:  паспорти позивачів,  свідоцтво про народження  позивача ОСОБА_2, свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3,  копія особистого рахунку на квартиру, розташовану по АДРЕСА_1,  копія ордеру про право зайняття  квартири,  свідоцтво про  право власності на житло,  акт про не проживання відповідача, довідка  ТОВ «Крона», ТОВ «Абонент 21», довідка Дніпровського РВ м. Дніпродзержинська  про відсутність заяв з боку відповідача про перешкоди користування житлом у квартирі,  копії квитанцій про сплату комунальних послуг  позивачами  по справі.

Дослідивши  матеріали справи, вивчивши надані позивачами докази,  суд вважає, що позов   підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.  Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

    Судом встановлено, що рішенням Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська  від 19.12. 1980 року  позивачам та членам їх сім’ї  була виділена трикімнатна квартира, загальною площею 68,0 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м.,  яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується ордером № 3536 від 30.12. 1980 р. (а.с. 10).

    26 листопада 1997 року  позивачі  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які  на час приватизації  квартири були зареєстровані за місцем її розташування, отримали свідоцтво про право власності на житло,  що було видано їм відділом обліку та розподілу житлової площі Дніпродзержинського міськвиконкому,  і вони були визнані власниками  квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 11- свідоцтво про право власності на житло).

    01 лютого 2000  року   у  вищевказаній квартирі  була зареєстрована відповідач  по справі ОСОБА_3., яка  знаходилися  у фактичних  шлюбних відносинах,  а 22 березня 2003 року  у зареєстрованих шлюбних відносинах  з позивачем ОСОБА_2, що підтверджується  відміткою  у паспорті  позивача ОСОБА_2  та  копією особистого рахунку на квартиру (а.с. 6, 9). 08 вересня 2009 року  шлюб між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3  було розірвано, що підтверджується свідоцтвом  про розірвання шлюбу, виданим Дніпровським відділом РАЦС Дніпродзержинського міського  управління юстиції, актовий запис № 214 (а.с. 8).

    На підставі акту про не проживання № 120701  від 09 липня 2010 року, наданого  ТОВ «Крона», судом встановлено, що  відповідач ОСОБА_3  у квартирі по АДРЕСА_1  не проживає з грудня 2008 року по  цей час  ( а.с. 12).

Відповідно  довідок, наданих ТОВ «Абонент 21», ТОВ «Крона» та  Дніпровським РО м. Дніпродзержинська (а.с. 12, 13, 14),  судом встановлено, що  відповідач не зверталася про  перешкоди у користуванні житловим приміщенням у квартирі  по АДРЕСА_1 у вищевказані організації та установи, що свідчить  про те, що відповідач не приймала  спроби  вселитися у спірну квартиру,  і перешкоди у користуванні нею  позивачі відповідачу  не чинили.  

Таким чином, судом  дійшов до висновку, що відповідач відсутня  у спірній квартирі понад  одного року без поважних причин. Відсутність у відповідача інтересу до спірної квартири, як до приміщення, що потрібне їй для проживання, відсутність фактів створення відповідачу з боку позивачів перешкод у проживанні у цій квартирі, достовірно  встановлені судом  у судовому засіданні, як і те, що відповідач, яка є колишнім членом сім’ї позивачів,  будь-яких угод з власниками квартири щодо зберігання за нею  права користування житлом у спірній квартирі на період  її відсутності не укладала,   залишила квартиру добровільно, квартиру плату, комунальні послуги не сплачує.

Ці обставини  не спростовані  у судовому засіданні  і підтверджені  наданими суду позивачами і дослідженими судом доказами.

Відповідно до ст. 405 ч.2  ЦК України  член сім’ї власника житла втрачає  право користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї ї без поважних причин  понад  один рік,  якщо інше  не встановлено  домовленістю між ним та власником житла.

Тобто відповідач,  яка не є співвласником  квартири, розташованої по АДРЕСА_1,  і не проживає у цій квартирі більше одного року,  у добровільному  порядку  не знялася  з реєстраційного обліку  по   квартирі, що  порушує права позивачів, як власників нерухомого майна, перешкоджає нормальному користуванню квартирою, на позивачів покладаються обов’язки по сплаті комунальних платежів, пов’язаних  з реєстрацією відповідача у квартирі,  позивачі не можуть реалізувати свої права, як власники нерухомого майна, тобто володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю в повному обсязі на свій розсуд.  

    Відповідно до ст. 386 ГК України  власник, який має припущення щодо порушення свого права власності іншою особою, може звернутися  до суду з вимогою про здійснення певних дій для попередження  такого порушення. Власник майна має право вимагати усунення перешкод  в здійсненні їм права користування і розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

    Беручи до уваги вищезазначене, та враховуючи той факт, що  відсутні  підстави  не довіряти наданим доказам, суд вважає,  що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі.

    Керуючись ст. ст.  405 ч.2, 386, 391 , ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215, 224-226  ЦПК України,  суд, -

                        ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору,  -  Сектор реєстрації та міграції громадян  Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, ТОВ «Абонент 21», про  втрату права  користування житлом колишнього члена сім’ї власника  житла, -    задовольнити у повному обсязі.

    Визнати ОСОБА_3,, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Адамівка Криничанського району Дніпропетровської област і, такою, що втратила право користування  житлом у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1

    Зобов’язати  Сектор реєстрації та міграції громадян  Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку по квартирі, розташованій за адресою : АДРЕСА_1,  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області.

      Зобов’язати  Товариство з обмеженою відповідальністю «Абонент 21»  внести відповідні зміни до особистого  рахунку  на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційному  порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги  в 10 –  денний строк з дня  проголошення рішення. Якщо рішення було проголошено  без участі особи, яка його оскаржує,  апеляційна скарга  подається протягом десяти днів з дня отримання  його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                     С.С. Федоріщев