Справа №2-214/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 квітня  2009  року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді           Поліщук Н.В.

при секретарі                       Ковалевській А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивач в серпні 2008 року звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою, посилаючись на те, що сімейне життя не склалось внаслідок різних поглядів на життя, різного ставлення до подружнього життя. Протягом з 2000 року сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків. Просить шлюб розірвати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. На розірванні шлюбу наполягає, зазначивши, що примирення неможливо, оскільки тривалий час, а саме майже протягом 10 років, разом з відповідачкою не проживає, їх нічого не пов"язує, строк для примирення, який надавався судом, до позитивних наслідків не привів. Позивач зазначив, що не бажає проживати з відповідачкою і перебування в шлюбі є формальністю.   На розірванні шлюбу наполягає.

Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснивши, що протягом сумісного життя в них весь час були непорозуміння, фактично підтвердивши наявність різних поглядів на сімейне життя. Вказала також, що дійсно потягом з 2000 року не підтримують шлюбних стосунків, що пов"язано з медичними показниками. Тривалий час проживали в різних квартирах, які розташовані поруч. Зазначила також, що протягом останніх трьох років позивач за іншою адресою, ключів від її помешкання позивач не має. Разом з тим, вважає, що підстав для розірвання шлюбу не має.

Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 10 січня 1981 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Встановлено, що протягом з 2000 року сторони не ведуть спільного господарства , не підтримують шлюбних стосунків , шлюб носить формальний характер.

Судом вживались заходи для примирення сторін, які позитивних наслідків не дали.

Встановленому факту відповідають сімейні правовідносини сторін, врегульовані нормами Сімейного Кодексу України, що виникли у зв"язку з укладенням шлюбу.

Відповідно до вимог ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім"ї суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Підставою для задоволення позовних вимог є встановлення судом , що подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї суперечило б інтересам сторін .

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, за змістом ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки . Сторони протягом з 2000 року не підтримують шлюбних стосунків, не піклуються один про одного як подружжя, позивач вказав, що не бажає в подальшому примиритися та проживати з відповідачкою, при цьому,

відповідачкою не надано доказів, що такий розлад має тимчасовий характер та збереження сім’ї є можливим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розірвання шлюбу, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 10,15,60, 212,213,214,215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 110-112 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 січня 1981 року Дніпровським відділом ЗАГС м.Києва, про що зроблено актовий запис №6, розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути з ОСОБА_1 17

(сімнадцять ) грн. державного мита на користь держави, ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва.