Справа № 2-4017/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13.09.2010 року                             м.Херсон

Суворовський районний суд м.Херсона у складі:

головуючого судді                             Кузьміної О.І.,

при секретарі                                 Картавих Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просить поділити грошові кошти в валюті та гривнях, що акумулювались на депозитних рахунках відповідача в період з 03.08.2001 року по 27.10.2006 року, виділивши їй у власність Ѕ частину вказаних грошових коштів. Просила поновити строк звернення до суду.

В судовому засіданні позивач уточнила заявлені вимоги та за підставами вказаними у позові остаточно просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 34 381 грн. 55 коп., що є Ѕ частиною спільної сумісної власності подружжя.

 Відповідач в судовому засіданні уточнені вимоги позивача не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, при цьому пояснив, що все майно подружжя залишилось у позивача після розірвання шлюбу, вказані грошові кошти бути витрачені у період шлюбу з позивачем на потреби сім’ї, лікування дитини та на утримання батьків позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.08.2001 року, шлюб розірвано 27.10.2006 року.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 27.10.2006 року та ніким не заперечуються.

Відповідно до вимог ст.ст. 60, 61 ЦПК України, сторони зобов’язані надати докази та довести ті обставини, які обґрунтовують їх вимоги і заперечення та мають значення для справи, крім тих, які визнаються сторонами, є загальновідомими та встановлені рішенням суду.

Як встановлено в судовому засіданні, за період з 03.08.2001 року по 07.11.2006 року на ім’я ОСОБА_2 існували - депозитний рахунок НОМЕР_1, кошти з якого було знято та закрито рахунок у серпні 2006 року; картковий рахунок VISA Electron № НОМЕР_2 у доларах США, залишок по якому станом на 07.11.2006 року становить 0,02 долара США; гривнева картка VISA Electron № НОМЕР_3, залишок по якому станом на 07.11.2006 року становить 1,00 грн., що підтверджується довідкою АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 24.06.2010 року за № 02-032/2081.

Таким чином, оцінивши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів наявності у відповідача грошових коштів, які є спільним майном подружжя, на час розгляду справи.

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню судом, оскільки позивачем не надано доказів того, що строк звернення до суду нею пропущено з поважної причини.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України, з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 292 грн. 82 коп.

Керуючись ст.ст. 60, 69-72СК України, ст.ст. 257, 267 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 73, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 292 грн. 82 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Суворовський районний суд м.Херсона.

Суддя                                                            О.І. Кузьміна