Копія

                                                                                                                                                 Справа № 2-541,2010р .

                                                   РІШЕННЯ

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року Лисянський районний суд

в складі:  головуючого –  Золотоверхого О.І.

                при секретарі – Гутман О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до Хижинської сільської ради про визнання права власності на  спадкове майно ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1,  звернувся до суду з позовом до Хижинської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

            Позивач в судовому засіданні підтримавши позов  пояснив, що  ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Червона Слобода, Черкаського району, Черкаської області померла – ОСОБА_2, постійна жителька АДРЕСА_2, про що свідчить свідоцтво про її смерть та довідка сільської ради від 22.09.2010 року.

          Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить :  земельна ділянка розміром 3,87 га в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 0100307, виданого на підставі рішення Лисянської райдержадміністрації 06.09.1996 року за № 368 на ім»я ОСОБА_2, яку вона заповідала на його користь  відповідно до заповіту, посвідченого Хижинською сільською радою 20.05.1997 року.

            Відповідно до ст.1297 ЦК України, у разі прийняття спадщини до складу  якої належить нерухоме майно, спадкоємець зобов»язаний звернутись до нотаріальної контори  за місцем відкриття спадщини для отримання свідоцтва про право на спадщину та подати правовстановлюючі документи на спадкову масу.

    На виконання вимог ст. 1270 ЦК України він звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори  із заявою про прийняття спадщини.

Під час підготовки документів для оформлення спадщини з»ясувалось, що на ім»я ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 142603 на підставі розпорядження  Лисянської райдержадміністрації за № 340 від 13.07.2004 року вартістю 42528 грн. Даний акт знаходиться на зберіганні у відділі Держкомзему Лисянського району, згідно довідки від 22.09.2010 року.  

Як спадкоємець за заповітом, після смерті ОСОБА_2, він фактично прийняв спадщину, отримав правовстановлюючий документи на спадкову масу, що відповідає вимогам  ст. 1268 ЦК України про прийняття спадщини.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про визнання права власності , у разі коли це право оспорюється , або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності.

Представник  відповідача в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позову.

            Вислухавши позивача, представника  відповідача,  вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення з слідуючих підстав:

Позивач є спадкоємцем за заповітом і фактично прийняв спадщину, утримує правовстановлюючі документи  на спадкову масу.

Відповідно до ст. 1268 ЦКУ спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.  

Позивач протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України  не заявляв про відмову від спадщини.

 У визначений законом строк звернувся до нотаріальної контори з питань оформлення свідоцтва про право на спадщину на майно,але вияснилося, що на ім»я ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 142603 на підставі розпорядження  Лисянської райдержадміністрації за № 340 від 13.07.2004 року вартістю 42528 грн. Даний акт знаходиться на зберіганні у відділі Держкомзему Лисянського району, згідно довідки від 22.09.2010 року.  

Відповідно до ст. 1296 ЦКУ відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. З моменту, як спадкоємець подав заяву про прийняття спадщини або фактично прийняв її, він отримує такі правомочності власника, як право користування та право володіння майном , але доки він не отримає на це майно свідоцтво про право на спадщину, він не отримає право розпоряджатися майном.

Згідно ст. 392 ЦКУ, у разі відсутності документа на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку, тому суд вважає, що даний позов необхідно задоволити.

На підставі викладеного  та керуючись  ст. 392, 1218, 1222, 1223,  1261, 1268, 1270, 1296  ЦК України, ст. 3, 118, 119, 122, 133, 137, 143, 144, 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

      Визнати за   ОСОБА_1  право власності  на :

-   земельну ділянку розміром 2,72 га в умовних кадастрових гектарах, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 142603, виданого на підставі розпорядження Лисянської райдержадміністрації від 13.07.2001 року за № 340 на ім»я ОСОБА_2.

Головуючий – підпис.

ВІРНО:

Cуддя Лисянського райсуду                                                                                  О.І.Золотоверхий

Рішення набрало чинності « 02 листопада 2010 року»

Оригінал рішення  знаходиться  у матеріалах справи Лисянського районного суду Черкаської області.

Cуддя Лисянського райсуду                                                                                  О.І.Золотоверхий