Справа № 2-2602/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 р.                 Київський Районній суд м. Сімферополя у складі:

                                             головуючого - судді Чумаченько Р.Д.

                                             при секретарі - Алієвій І.Р.

                                             за участі адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту сумісного проживання, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права на спадкування на ряду з спадкоємцем першої черги,

В С Т А Н О В И В :

       ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача.

       В обґрунтування позову вказує, що 11.05.2007 р. рішенням Київського районного суду м.Сімферополя був розірваний шлюб між нею та її чоловіком ОСОБА_4. Стверджує, що після розірвання шлюбу та отримання нею свідоцтва про розірвання браку вони подружніх і сімейних відносин не припиняли. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на Ѕ  частку квартири АДРЕСА_1.

       Далі позивачка стверджує, що  спадкоємцями першої черги є вона, дружина, і відповідач - син. Вона рахує себе спадкоємцем, оскільки після розірвання браку не припиняла сімейних відносин із спадкодавцем, проживала з ним однією сім'єю не менше 5 років до відкриття спадщини і має право на спадкування згідно із законом як спадкоємець 4 черги відповідно до  ст.1264 ЦК України. На підставі ст..1259 ЦК України рахує себе такою, що має право на спадкування разом з спадкоємцем першої черги.

       В ході розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги і остаточно просила  встановити факт сумісного мешкання з ОСОБА_4 з дня реєстрації шлюбу 06 березня 1981 року по день смерті останнього, визнати її як дружину спадкоємицею 4 черги, визнати її право спадкоємства разом із спадкоємцем 1 черги.

        У судовому засіданні позивачка та її представник уточнені позовні вимоги підтримали повністю.

        Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував, вважаючи, що вимоги позивачки не засновані на законі.

         Вислухавши позивачку, її представника, відповідача, його адвоката, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

         Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 06.03.1981 року полягала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4

         Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 11.05.2007 р. шлюб між подружжям був розірваний. О5.06.2007 р. позивачка одержала свідоцтво про розірвання шлюбу, продовжувала проживати з ОСОБА_4 однією сім'єю.

         ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2. Спадкоємцем першої черги є відповідач ОСОБА_3, син спадкодавця, який у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини до Третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори. Позивачка ОСОБА_2 також подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, як дружина і спадкоємиця згідно із законом, що убачається з матеріалів копії спадкової справи (ас.37-38).

        Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Стаття 1261 ЦК України вказує, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, і батьки.

        Позивачка ОСОБА_2 не є спадкоємцем першої черги, оскільки не була дружиною спадкодавця на період відкриття спадщини.

         Згідно ст.256, ч.1, п.5 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту..  мешкання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу .

          Стаття 1264 ЦК України встановлює, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи  які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.

            Виходячи з сенсу вказаної статті, до числа спадкоємців 4 черги не можуть входити особи, перераховані в трьох перших чергах спадкоємців згідно із законом (інший з подружжя, діти).

            Пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» указує, що при вирішенні спорів про право на спадщину осіб, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини  (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно врахувати, що, зазначений п'ятирічний термін повинен мати місце на момент відкриття спадщини.. Це положення відноситься і до жінки, чоловіка, які проживали однією сім'єю із спадкодавцем без шлюбу, тобто  не менше 5 років до моменту відкриття спадщини.

            Позивачка ОСОБА_2 якщо і продовжувала проживати однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_4 після розірвання шлюбу до дня його смерті, то цього терміну ( з 05.06..07 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1) згідно із законом не достатньо для визнання її спадкоємцем 4 черги. Це виключає можливість відповідно до ч.2 ст.1259 отримання права на спадкоємство разом із спадкоємцем тієї черги, яка має право на спадкування.

            Таким чином, вимоги позивачки ОСОБА_2 не підлягають задоволенню в повному об'ємі,  як не засновані на законі.

             Відповідач ОСОБА_3 заявив клопотання про відшкодування йому витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом ОСОБА_1, що брала участь в судових засіданнях у розмірі 1500 грн.., представивши квитанції на оплату вказаної суми в касу Юридичної консультації  Київського району м. Сімферополя.

              Згідно ст.79 ГПК України до судових витрат відносяться і витрати на правову допомогу.

               Відповідно до ст. 88, ч.1 ГПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові  витрати.

              Враховуючи об'єм відпрацьованого адвокатом часу, який зафіксований в журналах судових засідань, а також керуючись Постановою Кабінету Міністрів України, від 27 квітня 2006 року № 590  «Про граничні розміри компенсації витрат пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування судових витрат пов’язаних із наданням юридичної допомоги 500грн.

            На підставі викладеного, ст.ст. 1217, 1259, 1261, 1264 ЦК України, ст. ст.79,88, 213-215, 256 ЦПК України, с у д

В И Р І Ш И В:

      ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_3 про встановлення факту сумісного проживання зі ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1981 року по день смерті останнього, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права на спадкування на ряду з спадкоємцями першої черги відмовити.

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування судових витрат пов’язаних  із наданням юридичної допомоги 500 грн.

      На рішення  може бути принесена заява  про апеляційне оскарження  протягом  десяти днів зі дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти  днів після  подання заяви про апеляційне оскарження  до Апеляційного суд АР Крим, через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя                                                                                            Р.Д. Чумаченко