Справа № 2-а-269/10 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Божко В.М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області, про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області, в якому просить визнати протиправною відмову в перерахуванні пенсії, зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Вовчанському районі провести перерахунок її пенсії, виплачувати пенсію в розмірі 6-и мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року , виходячи з встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює розміру прожиткового мінімуму на вищезазначений час відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає. Позивач посилається на те, що вона є постраждалою в наслідок аварії на ЧАЕС , внаслідок захворювання, її визнано інвалідом 3-ї групи та віднесено до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач звертався до УПФУ з проханням провести перерахунок своєї пенсії, але отримала відмову, яку вважає неправомірною.
В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність в порядку письмового провадження.
Відповідач позов не визнав, подавши заперечення, де зазначив, що згідно ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 року у редакції від 05.10.2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом,підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Ця норма закону набрала чинності з 31 жовтня 2006 року, зворотної сили не має Підвищення розміру прожиткового мінімуму було здійснено ЗУ від 19 грудня 2006 року за № 489-V «Про Державний бюджет України за 2007 рік» з 01 січня 2007 року. Враховіючи вищевикладене, підстав для задоволення позовних вимог з 01 січня 2004 року по 31.12.2007 року - не має.
В зв`язку з цим, відповідач вважає, що позивні вимоги ОСОБА_1 - задоволені бути не можуть.
Враховуючи, що позивач і відповідач надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 122 КАС України.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов до наступного.
Матеріалами справи встановлено, що позивач має статус особи що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії та є інвалідом ІІІ групи захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС, що підтверджується відповідними посвідченнями та довідкою медико-соціальної експертної комісії.
09.11.2009 року ОСОБА_1 зверталась до УПФУ в Вовчанському районі Харківської області з заявою про перерахування пенсії, однак їй було відмовлено, що підтверджується листом, адресованим позивачу, де вказано, що позивач з 05.12.2002 року та по теперішній час отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання пов`язаного з аварією на ЧАЕС, відповідно до ст.. 50 та п. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що .включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 p. N 230 96-ВР в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 p. N 230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1 , які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 p. N 23 1-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за школу, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50. 54. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить захистити його порушене право з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року.
Відповідно до абз. 4 ч.2 ст. 1 Закону № 796-ХІІ, державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання базується , зокрема на принципі соціального захисту людей, відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином зважаючи на діючі в період з 01 січня 2004 року вимоги ст.. 54 Закону № 796-ХІІ, щодо визначення мінімального розміру пенсії позивача у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров`ю у відношенні до мінімальної пенсії за віком, відповідач протягом зазначеного періоду зобов`язаний був здійснити відповідні нарахування пенсії позивача без отримання заяв про перерахунок чи будь яких документів на підтвердження такого перерахунку.
Статтею 76 Закону чітко визначено, що право на подання позову про відшкодування завданої шкоди , заподіяної життю і здоров`ю, не обмежується строком давності.
Відповідно до ч.2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь – яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Протягом 2006-2007року, з 22 травня по 31 грудня 2008року, у 2009році та на даний час ст..ст. 49, 50, 54 Закону України № 796 діяли і діють в редакції від 06.06.1996року.
Постанови Кабінету Міністрів України, встановлюючи значно менший розмір для розрахунку основної та додаткової пенсій, ніж встановлений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також встановлюючи конкретні мінімальні розмірі державної пенсії, суперечать положенням Закону України № 796.
Враховуючи вищевикладене та пріоритетність законів над підзаконними нормативно-правовими актами, відповідач при обчисленні пенсій позивачу повинен був керуватися виключно Законом України № 796 в редакції від 06.06.1996року та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тому відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії за зазначений період позивачу є необґрунтованою.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що набрав чинності 01.01.2004 року, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, відповідач повинен був виконувати вимоги вищезазначеного Закону, який встановлював співвідношення з мінімальною пенсією за віком, яка визначається з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Суд приходить до висновку щодо протиправності відмови відповідача в перерахунку державної та додаткової пенсії позивачу, в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі вищевикладеного, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст. 49,50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 3, 6-9, 11, 17, 18, 69-71, 94, ст. 159, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перерахунок щомісячної додаткової пенсії, відповідно до ст.50 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розрахунку мінімальних пенсій за віком, визначеної ст..28 Закону України «Про загальобов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1 в ідповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 , відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року та провести відповідні виплати.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
СУДДЯ :