Справа № 2-5697/10

 З А О Ч Н Е РІШЕННЯ  

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  21  жовтня 2010  року                                                                                            місто Одеса

       Суворовський районний суд міста Одеси у складі:  

головуючого судді                 Мунтян О. О.

при секретарі                        Гарнаженко Н. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 5 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2

«про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», суд  -  

В СТАНОВИВ:

У вересні 2010 року  позивачка ОСОБА_1  звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси  із вищеназваним позовом до відповідача.

На обґрунтування своїх позовних вимог  позивачка зазначає, що вона є власницею частини АДРЕСА_1 на підставі Договору Дарування, зареєстрованого у КП «ОМБТІ та РОН» у встановленому законом порядку. Постійно проживає у зазначеному будинку та на її ім’я відкрито особові рахунки по сплаті за комунальні послуги.

 Разом з нею по даній житловій площі зареєстрований  колишній мешканець, відповідач по справі  ОСОБА_2. Більш ніж шість років, як вказує позивачка, а саме з липня 2003 року відповідач по справі ОСОБА_2 у зазначеному житловому приміщенні не проживає, участі в утриманні майна та сплаті комунальних послуг не приймає, особистих речей відповідача у квартирі не має та він не є членом її родини.

Враховуючи ту обставину, що відповідач по справі ОСОБА_2 з липня 2003 року у вищеназваному житловому приміщенні не проживає, позивачка вважає за необхідне звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити та визнати   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким що втратив право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2  до судового засідання, не з’явився про час, місце та дату розгляду справи сповіщений належним чином,  через оголошення у пресі - № 187 від 08.10.10р. «Урядового Кур’єру» (а.с. 29).

Відповідно до положень ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомленні ним причини неявки визнанні неповажними суд може ухвалити заочне Рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, про що свідчить її письмова заява,  в матеріалах справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов  підлягає  задоволенню  в повному обсязі, з наступних підстав.

Положення ст. 29 ЦК України передбачають, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року, який відповідно до Конституції України регулює відносини, пов’язанні зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семі днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду, свідоцтва про смерть.

Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно до положень ст. 71 ЖК України при відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Положення ст. 72 ЖК України передбачають, що визнання особи, такою що втратило право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановленні строки, провадиться в судовому порядку.

Так,  у судовому засіданні встановлено, що  позивачка по справі ОСОБА_1. на підставі Договору Дарування від 09.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого у Реєстрі за № 3997 (а.с. 6) та зареєстрованого у КП «ОМБТІ та РОН» (а.с. 7) є власницею 9/50 АДРЕСА_1.

 Позивачка ОСОБА_1 постійно мешкає  у жилому приміщенні АДРЕСА_1, що підтверджується Будинковою книгою  (а.с. 12-19).

Відповідач по справі ОСОБА_2 згідно до Будинкової книги (а.с. 12-19) та Довідки за № 415 від 17 травня 2010 року зареєстрований у спірному житловому приміщені АДРЕСА_1 з  20 жовтня 1993 року.

Згідно до Акту про не проживання, відповідач по справі ОСОБА_2 у житловому приміщенні АДРЕСА_1 не проживає більш ніж шість років, з липня 2003 року (а.с. 21).

За таких обставин  суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 16, 29,  ЦК України, ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України,  суд  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким що втратив право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом який його ухвалив, відповідно до положень ст.ст. 227 – 232 ЦПК України, за письмовою заявою відповідача, поданої ним  протягом 10-ти днів з дня отримання копії заочного рішення.

   Суддя: