Справа № 2-  2497/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 жовтня  2010  року Довгинцівський  районний  суд м. Кривого Рогу  Дніпропетровської області  у складі:

головуючого судді:                                    Ткаченко С.В.,

при секретарі:                                              Улісько О.М.,

у відсутність позивача                               ОСОБА_1,

представників відповідачів                       КЖП-15, ліквідатора  Вернигори В.П.,       розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлового підприємства № 15,  ліквідатора Комунального житлового підприємства № 15 арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича про стягнення заборгованості за затримку заробітної плати , компенсації за невикористані тарифні відпустки, сплати належних розрахункових сум при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

                    ВСТАНОВИВ:

30 07  2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду  з позовом, який в подальшому уточнила, зазначивши, що наказом № 210 від  03 12 2001 року вона була прийнята на посаду  юрисконсульта до Комунального житлового підприємства №15 Управління житлово-комунального господарства Криворізького міськвиконкому ( далі КЖП – 15 ) . Наказом № 126-к від 07 08 2009 року вона була звільнена з посади за ст. 36 ч 1 КЗпП України, за згодою сторін. З 01.02.2009 року по день звільнення  07 08  2009 року на підприємстві  вона не отримувала  заробітної плати. Рішенням Довгинцівського районного суду  від 21 04 2010 року  з підприємства  стягнуто заборгованість  по заробітній платі у сумі 11097 грв. 97 коп.

Відповідно до вимог ст.ст. 116,117 КЗпП України просить стягнути з КЖП № 15 та ліквідатора  за затримку заробітної плати 23628 грн. Також не виплачені компенсації за невикористані тарифні відпустки  за 2006 – 2009 роки  та належні розрахункові суми при звільнені , які складають за 4 роки 7659,50 грв.  та 2148 грв . Порушення трудових прав призвело до моральних страждань, постійні думки де взяти гроші на життя, на харчування, на оплату житлово-комунальних послуг, на ліки. З вини відповідачів, вона змушена терпіти незручності, дискомфорт, систематично звертатися до відповідачів, в суд за захистом своїх прав, змінювати звичайний спосіб життя. Нанесені моральні страждання оцінює у  розмірі 15 000 грн., які просить стягнути з відповідачів.

          У судове  засідання  позивач не  з'явилася,  надала  заяву,  згідно  якої  просить  розглянути  справу у  її    відсутність,  на  позовних  вимогах  наполягає.

      Відповідачі  в  судове  засідання  не  з'явилися,  надала   до суду заперечення, з позовом не погодилися ,   просять  слухати  справу  у   їх   відсутність.

       В запереченні   арбітражний  керуючий  , ліквідатор  КЖП – 15 Вернигора В.П. зазначає, що  ліквідатор  підприємства не є  належним відповідачем , так як не відповідає за діяльність  КЖП . Вважає  позовні вимоги не обгрунтованими та такими , що не підлягають задоволенню. Просить в задоволенні  позову відмовити  повністю.  

      У відповідності до ст. 197 ЦПК України  фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1  наказом № 210 від  03 12 2001 року була прийнята на посаду  юрисконсульта до Комунального житлового підприємства №15 Управління житлово-комунального господарства Криворізького міськвиконкому. Наказом № 126-к від 07 08 2009 року вона була звільнена з посади за ст. 36 ч 1 КЗпП України, за згодою сторін( л.с. 7 -  копія   трудової книжки ).  КЖП № 15 з лютого по 07 08 2009 року не виплачувало позивачу заробітну плату, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі  11097 ,97 грв, які стягнуті  рішенням Довгинцівського районного суду  від 21 04 2010 року  ( а.с. 13 – рішення ). Сума стягнута по рішенню суду від  21 04 2010 року  складається  тільки з заробітної плати як видно з довідки від  31 08 2009 року, яку  видано  ОСОБА_1  КЖП -15   ( л.с. 17 – довідка від  31 08 2009 року ).  Таким чином підлягає стягненню компенсація за невикористані відпустки за 2006- 2009 роки , однак в меншій сумі, ніж того просить позивач, а саме  середня заробітна плата  ОСОБА_1 складає  -   1447гр. 99 коп.   1447,99 х 4 = 5791,96 грв . – сума  компенсації за невикористані  відпустки.

Крім того, згідно ст. 117 КЗпП  України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним  органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього кодексу, установа організація повинні виплатити працівникові  підприємства середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Підприємством не представлено доказів того, що належні виплаті ОСОБА_1 суми  при  звільненні не виплачені відповідачем з поважних причин, тому враховуючи диспозицію ст.60 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає необхідним  частково задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення  компенсації за затримку виплати належної  позивачу заробітної плати за  11 місяців  ( з 07 08 2009 року по  07 07 2010 року – місяць звернення з позовом до суду  ),  однак в меншій сумі, нвж просить позивач.

 Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 02 1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи - у випадку ОСОБА_1 це  червень –липень  2009 року, яка складає 1447гр. 99 коп. Оскільки середньомісячний заробіток ОСОБА_1 на підприємстві складає  1447гр. 99 коп.,  а не  2148 грв. , як вказує позивач, тому розмір  відшкодування за час затримки  відповідно вимог ст. 117 КЗпП України складає  1447, 99 грв.  х 11 =  15927 грн.  89 коп. , які підлягають сятгненню на користь позивача.

Позивач просить стягнути невиплачені розрахункові виплати у розмірі 2148 грв.  посилаючись на невиплату коштів в день звільнення  і порушення порядку і термін виплати грошових доходів, посилаючись на положення ст.  116 КЗпП України.  Однак позивач не  обгрунтовує суму у розмірі 2148 грв.  та не вказує , що  позивач розуміє під  « не виплачені розрахункові суми при звільненні « , не обгрунтовує  дані позовні вимоги  законодавчо, тому суд вважає , що у даній частині позовних вимог повинно бути відмовлено.

Відповідно до ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки ОСОБА_1 через порушення її законних прав зазнала моральних страждань, змушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, забезпечення проживання, хворіла , за захистом своїх прав звертатись до суду, суд враховує також тривалість такого порушення.  Враховуючи обставини справи, тривалість моральних страждань, суд вважає достатнім відшкодувати моральну шкоду в сумі  2000 грн.

Згідно до  постанови Господарського  суду Дніпропетровської області від  19 08 2010 року  ( л.с. 33 )  Комунальне житлове підприємство  № 15 м. Кривого Рогу визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну  процедуру. Ліквідатором  призначено арбітражного керуючого Вернигору В.П.

               Відповідно до ст. 3-1  Закону України « Про відновлення  платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом «  Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна,  керуючим санацією,  ліквідатором) може бути призначено фізичну особу -  суб'єкта  підприємницької  діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту,  володіє спеціальними
знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.
               Ліквідатор Вернигора В.П.  є суб»єктом підприємницької діяльності , який не мав і не має  господарських взаємовідносин з підприємством  боржником   чи з  колишніми працівниками .  Фінансові вимоги до  КЖП – 15 виникли у позивача задовго до  призначення  ліквідатором   арбітражного керуючого Вернигори В.П.

Так як  заборгованість   по заробітній платі  перед позивачем виникла  у підприємства КЖП – 15  , враховуючи, що  КЖП – 15 визнано банкрутом, однак  саме підприємство не ліквідовано,  відомості про підприємство не виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, проводяться заходи ліквідаційної процедури, суд вважає, що  арбітражний керуючий  Вернигора В.П. не може відповідати за борги підприємства  . В позові  про стягнення з  арбітражного керуючого коштів   на користь позивача  повинно бути відмовлено . Всі  кошти,  повинні бути стягнуті з  КЖП – 15.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь держави  судовий збір у  розмірі 225,69 грв . ( 217,19 грв. – за позовні  вимоги  матеріального характеру та 8,50 грв. – за позовні вимоги  немайнового характеру )  та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись 115, 116, 117, 232, 2371 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213, 367 п.п.2,4 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлового підприємства № 15 Управління житлово-комунального господарства Криворізького міськвиконкому на користь ОСОБА_1   відшкодування за час затримки  виплати належних працівникові сум  у розмірі 15927 грн.  89 коп  , компенсацію за невикористані  відпустки у розмірі 5791,96 грв , моральну шкоду у розмірі  2000 грн., а всього   23719 ( двадцять три тисячі  сімсот дев»ятнадцять ) грв.  85 коп.

Стягнути з Комунального житлового підприємства № 15 Управління житлово-комунального господарства Криворізького міськвиконкому  в дохід держави судовий збір в розмірі  - 225 ( двісті двадцять п»ять ) грв. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 120,00   (сто двадцять) гривень.

В іншій частині позову – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області  через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу, протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи,  які  брали  участь  у    справі,  але  не  були   присутні  у  судовому  засіданні  під  час  проголошення   судового  рішення,  можуть    подати  апеляційну  скаргу    протягом   десяти  днів  з  дня  отримання  копії  цього  рішення.

Суддя                                                                            Ткаченко С.В.