ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.10 Справа № 22/18/10-7/48/10
Суддя
За позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Електрум”, м.Запоріжжя
Суддя головуючий Кутіщева Н.С.
Судді: Владимиренко І.В.
Горохов І.С.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 401 від 31.03.2010р.
Від відповідача: не з’явився.
Від ВДВС: Петрик А.О., довіреність № 1010 від 08.02.2010р.,
Заявлено позов про стягнення 45212,70 грн. основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення № б/н від 01.10.2009 року, які складаються з 40500 грн. боргу за оренду приміщення; 312,70 грн. –пені; 4400 грн.-штрафу.
Розпорядження в.о. голови господарського суду Запорізької № 129 від 01.03.2010р. справу № 22/18/10 передана на розгляд судді Кутіщевій Н.С. Ухвалою суду від 02.03.2010р. справі присвоєно № 22/18/10 –7/48/10, судове засідання призначено на 31.03.2010р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.04.2010р., судове засідання відкладалось до 31.05.2010 р., до 14.07.2010р.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 280 від 21.04.2010р. справу № 22/18/10-7/48/10 передано на розгляд колегії у складі головуючий Кутіщева Н.С., судді: Владимиренко І.В., Горохов І.С. Ухвалою суду від 21.04.2010р. справу № 22/18/10-7/48/10 прийнято до колегіального розгляду, судове засідання призначено на 31.05.2010р.
Ухвали суду направлялися на адресу сторін в установленому законом порядку і поштовим відділенням до господарського суду Запорізької області не повертались.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
16.04.2010р. позивачем до господарського суду Запорізької області надано заяву б/н від 08.04.2010р. про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 39306,45 грн. боргу по орендній платі, 1604,16 грн. пені, 7861,29 грн. штрафу.
Заява подана згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.
Спір розглядається в сумі 48771,90 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні, продовженому 14.07.2010р., підтримав позовні вимоги викладені в заяві про збільшення позовних вимог б/н від 08.04.2010р., з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання, про причини неявки представник відповідача суд не повідомив. Відповідач без поважних причин не виконав законні вимоги суду.
Ухвалою суду від 31.05.2010р. до участі в судовому засіданні на підставі ст. 30 ГПК України, для надання пояснень, залучено Заводський ВДВС Запорізького МУЮ.
В судовому засіданні, продовженому 14.07.2010р., представник ВДВС пояснив, що виконавчі дії, за адресою нежитлового приміщення, яке орендує відповідач, проводились щодо ТОВ “Електропрогрес”, яке не є стороною по справі № 22/18/10-7/48/10, а ключі від вказаного приміщення у відповідача не вилучались і після проведення виконавчих дій були передані охороні будівлі, зазначене підтверджується документами виконавчого провадження (копії документів долучено до матеріалів справи).
Спір розглянуто згідно, ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
За ініціативою суду судове засідання велося із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 14.07.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення по узгодженню з присутнім в судовому засіданні представником позивача.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, та представника ВДВС, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 283 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
01.10.2009р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивач, орендодавець по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничим підприємством “Електрум” (відповідач, орендар по договору) було укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н (далі договір).
Згідно з п. 1.1 договору, за цим договором орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення по вул. Патріотична 64-Д в м. Запоріжжя площею 200 кв. м, Літера А-4 другого поверху, а орендар зобов'язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.
Згідно п. 1.2 договору, приміщення, що надається в оренду, належить орендодавцеві па праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим
комітетом Запорізької міської ради 25.05.200бр. №195/1.
Згідно з п. 1.3 договору, приміщення надається для використання орендарем за цільовим призначенням (офісні приміщення).
Відповідно до п. 2.1.4 договору, орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату двома платежами не пізніше 10 та 25 числа поточного місяця.
Відповідно з п 2.1.5 договору, орендар зобов’язаний, після припинення договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.
В п. 2.2.1 договору сторони погодили, що орендодавець зобов’язаний передати приміщення орендареві 01 жовтня 2009 року в належному стані.
Приміщення оглянуте орендарем особисто до підписання цього договору. Істотних
недоліків, які перешкоджали б використовувати приміщення за призначенням, під час його
огляду не виявлено. Передача приміщення оформляється актом прийняття-передачі із
зазначенням технічного стану приміщення, наявного обладнання, інвентарю та іншого
майна, що належить орендодавцю і передається разом з приміщенням. Акт
підписується повноважними представниками сторін. По одному примірнику акта
знаходиться в кожної сторони.
Відповідно до п. 3.1. договору, орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Розмір орендної плати становить 18500,00грн. на місяць.
Позивач просить стягнути з відповідача 39306,45 грн. заборгованості по орендній платі за жовтень, листопад, грудень 2009р. ( з виключенням двох днів 14 та 15 грудня 2009р., протягом яких відповідач не мов змоги користуватися орендованим приміщенням).
У відповідності ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач належним чином свої зобов’язання по договору не виконав, частково сплативши орендну плату в розмірі 15000 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 39306,45 грн.
В своєму відзиві відповідач посилається на те, що з 13.10.2009р. по 14.10.2009р., з 17.11.2009р. по 18.11.2009р. позивачем орендоване приміщення було відключено від енергопостачання, а з 01.10.2009р. в офісному приміщенні відсутнє гаряче водопостачання, що зменшило можливість користування орендованим приміщенням.
Однак, в актах здачі-приймання робіт від 31.10.2009р. та 30.11.2009р. зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають. Відповідно до вказаних актів позивачем відповідачу були надані послуги по оренді приміщення на загальну суму 37000 грн. Дані акти підписані сторонами та скріплені їх печатками (копії документів долучено до матеріалів справи).
Відповідач також наголошує, що 16.12.2009р. в результаті проведення виконавчих дій Заводським ВДВС Запорізького МУЮ, майно відповідача вилучено, а офісне приміщення та всі ключі від нього передані позивачу.
Дані обставини спростовуються поясненнями представника Заводського ВДВС Запорізького МУЮ та матеріалами виконавчого провадження. Так зокрема відповідно до акту державного виконавця б/н від 16.12.2009р. виконавчі дії, за адресою нежитлового приміщення, яке орендує відповідач, проводились щодо ТОВ “Електропрогрес”, яке не є стороною по справі № 22/18/10-7/48/10, а ключі від вказаного приміщення у відповідача не вилучались і після проведення виконавчих дій щодо іншої юридичної особи, були передані охороні будівлі в особі ОСОБА_5.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів належного виконання обов’язків по договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 39306,45 грн. суми заборгованості по орендній платі є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1604,16 грн. пені.
Згідно з п. 4.3 договору, у разі прострочення сплати орендної плати орендар зобов’язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Таким чином вимога позивача є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 7861,29 грн. штрафу.
Згідно з п. 4.4 договору, у разі прострочення орендної плати понад один місяць орендар зобов’язується сплатити додатково штраф в розмірі 20 % від простроченої суми.
Враховуючи вищевикладене щодо порушення відповідачем зобов’язань по договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 7861,29 грн. штрафу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст. 526 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничого підприємства “Електрум” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2, кв. 84, код ЄДРПОУ 33210758) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (69006, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 39306 грн. 45 коп. основного боргу з орендної плати, 1604 грн. 16 коп. пені, 7861 грн. 29 коп. штрафу, 452 грн. 13 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання “21” липня 2010р.
Суддя головуючий Н.С. Кутіщева
Судді: І.В.Владимиренко
І.С.Горохов