ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.10 Справа № 7/128/10
Суддя
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій
області, м. Запоріжжя
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача: Хрипченко Ю.Ю., дов. № 01/38 від 01.03.2010 р.
Від відповідача: не з’явився
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 270,80 грн. неустойки.
Ухвалою суду від 07.06.2010 р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 19.07.2010 р.
Ухвала суду від 07.06.2010 р. була направлена на адреси сторін у встановленому законом порядку.
Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони належним чином сповіщені про час та місце судового засідання.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні надав документальні докази сплати відповідачем заявленої до стягнення суми.
Відповідач чи його представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки представника відповідач суд не повідомив.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
За клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорвзької дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” від 17.05.2006 року № 1974/д (далі - договір).
Відповідно п. 1.1. позивач передає, а відповіді дач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх будівлі обмінного пункту не житлові приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 45,38 кв.м. (надалі - майно), відповідно до плану поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, см. Пришиб, вул. Леніна, 10.
По умовам договору оренди, майно було передане у платне строкове користування за Актом прийому-передачі від 17.05.2006 р.
З огляду на вказане, позивач вважає, що договір оренди припинив свою дію 10.05.2009 року і не був продовжений сторонами.
Пунктом 2.5 договору, у разі припинення договору майно повертається позивачу та балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна відповідачу.
Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта прийому –передачі та його погодження відповідачем з балансоутримувачем.
Факт передачі майна відповідачем позивачу та балансоутримувачу підтверджується актом прийому-передачі до договору оренди від 17.05.2006 р. № 1974/д державного майна”.
Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Відповідно до п.9.3 договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно балансоутримувачу у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту приймання - передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
За період з 11.05.2009 . по 19.10.2009 р. позивачем нарахована неустойка у розмірі 270,80 грн.
З наданих позивачем матеріалів вбачається, що 03.06.2010 р. (тобто в день звернення позивача до суду з позовною заявою але не до порушення провадження по справі (ухвала від 07.06.2010 р.) відповідач погасив заявлену до стягнення суму в повному об’ємі, перерахувавши на рахунок позивача 270,80 грн., що підтверджується квитанцією № 32101/з103 від 03.06.2010 р. (копія квитанції долучена до матеріалів справи).
За таких обставин, в позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева