Справа №2-6506/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Антонової Н.В.
при секретарі Мішкіній А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик» про визнання майнових прав, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик» про визнання майнових прав на отримання в натурі і в подальшому оформлення права власності на об’єкт з такими характеристиками: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 125,70 кв.м., житловою площею 59,28 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1; визнання майнових прав на отримання в натурі і в подальшому оформлення права власності на об’єкт з такими характеристиками: машиномісце, що знаходиться в підземному паркінгу (тип паркінгу СК) в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20 січня 2006 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір № 105-094 інвестування будівництва житлового будинку, а 28 грудня 2005 р. - договір № 105-094/п інвестування будівництва підземного паркінгу, відповідно до умов яких після вводу багатоповерхового житлового будинку та паркінгу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію і проведення позивачем всіх передбачених розрахунків відповідач мав передати позивачу квартиру, що має наступні характеристики: будинок АДРЕСА_1, кількість кімнат – 3, житлова площа 59,28кв.м., загальна площа 125,70кв.м., тип квартири – 3Б та машиномісце, в паркінгу типу СК в будинку, будівельний номер АДРЕСА_1. Позивач вважає, що спеціальне законодавство України передбачає передачу майнових прав на об'єкти інвестування, в тому числі й на ті об'єкти, які на момент передачі таких прав не прийняті в експлуатацію, а отже і право на визнання за конкретною особою - інвестором майнового права на об'єкт інвестування.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав заявлені позовні вимоги та не заперечував щодо їх задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 в повному обсязі виконала свої зобов’язання за договором № 105-094 інвестування будівництва житлового будинку від 20.10.2006 р. та договором № 105-094/п інвестування будівництва підземного паркінгу від 28.12.2005 р. у зв’язку із чим набула майнове право на отримання в натурі і в подальшому оформлення права власності на зазначене нерухоме майно.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що 20 січня 2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 105-094 Інвестування будівництва житлового будинку.
Відповідно до п.1.1. та п.п.1.1.1.-1.1.4. Договору № 105-094 предметом цього Договору є участь в інвестуванні Сторонами будівництва багатоповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на наступних умовах:
Сторона 1 (відповідач) приймає участь в інвестуванні будівництва Об’єкту шляхом здійснення комплексу заходів по правовому, технічному та організаційному забезпеченню будівництва, внесення грошових коштів та інших вкладів (інвестицій); Сторона 2 (позивач) приймає участь в інвестуванні будівництва Об’єкту шляхом внесення грошових коштів – інвестування своєї частки, з подальшим отриманням її у свою власність, на умовах цього Договору; Сторона 1 здійснює ведення всіх заходів по будівництву вищеназваного Об’єкту у відповідності з існуючим проектом, положеннями цього Договору, а також іншими договорами укладеними щодо будівництва Об’єкту; після вводу Об’єкту в експлуатацію і проведення Стороною 2 всіх передбачених цим Договором розрахунків Сторона 2 набуває права отримання своєї частки, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі, відповідно до умов Договору.
Згідно абзацу 2 п.п.1.1.4. Договору № 105-094 плановий термін закінчення будівництва – 3 квартал 2007 року.
Відповідно до п.2.1. розділу 2 Договору № 105-094 частка будинку, будівництво якої відповідач проінвестував, згідно п.1.1.2. Договору № 105-094 має наступні характеристики (далі – квартира): будинок АДРЕСА_1, кількість кімнат – 3, житлова площа 59,28кв.м., загальна площа 125,70кв.м., тип квартири – 3Б.
Згідно п.1.1.4. Договору № 105-094 після вводу Об’єкту в експлуатацію і проведення Стороною 2 всіх передбачених цим Договором розрахунків Сторона 2 набуває права отримання своєї частки, що оформляється відповідним актом приймання-передачі, відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.п.4.1.3. п.4.1. Договору № 105-094 Сторона 2 зобов’язана прийняти квартиру по акту приймання-передачі від Сторони 1 протягом 90 календарних днів після прийняття Об’єкту в експлуатацію Державною комісією та закінчення технічної інвентаризації квартири.
Згідно з п.п.4.2.2. п.4.2. Договору № 105-094 Сторона 1 зобов’язана протягом 2-х місяців, після закінчення будівництва Об’єкту, прийняття його Державною комісією в експлуатацію та закінчення технічної інвентаризації, надати Стороні 2 дані по квартирі з визначенням її дійсної загальної площі; передати Стороні 2 квартиру по акту приймання-передачі та пакет документів, необхідний для реєстрації права власності Сторони 2 на квартиру.
Згідно з п.3.1. Договору № 105-094 загальна сума інвестування частки Стороною 2 за цим Договором становить суму в розмірі 258 942 гривні 00 копійок, в т.ч. ПДВ 43 157 гривень з розрахунку 2060 гривень за 1 квадратний метр, в т.ч. ПДВ 343 гривні, загальної площі і включає в себе вартість будівництва квартири з комплектацією та переліком робіт по квартирі, згідно п.2.3. цього Договору.
Таким чином після закінчення будівництва, введення будинку в експлуатацію, проведення технічної інвентаризації та проведення позивачем всіх передбачених Договором № 105-094 розрахунків Позивач отримує право на отримання в натурі частки (квартири) за відповідним актом приймання-передачі.
Зобов’язання щодо внесення грошових коштів згідно Договору № 105-094 позивач виконав в повному обсязі, про що свідчить довідка бн Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик» згідно якої відповідач підтверджує, що згідно умов Договору на інвестування будівництва № 105-094 від 20 січня 2006 року, за адресою: проспект Науки 66-70 громадянкою ОСОБА_1 здійснено внесення грошових коштів в розмірі 100% від договірної суми.
Разом з тим, відповідач до цього часу не завершив будівництво будинку, не ввів його в експлуатацію та не передав позивачу за актом приймання-передачі квартиру в натурі та документи, що необхідні для оформлення свідоцтва про право власності на квартиру.
Матеріалами справи також встановлено, що 28 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем був також укладений Договір № 105-094/п інвестування будівництва підземного паркінгу.
Умови Договору № 105-094/п тотожні умовам Договору № 105-094 за наступними виключеннями:
Згідно з п.1.1. Предметом цього Договору є участь в інвестуванні Сторонами будівництва підземного паркінгу в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та згідно розділу 2 Договору № 105-094/п частка позивача має наступні характеристики: одне машиномісце, в паркінгу типу СК в будинку будівельний номер 66-70 по проспекту Науки в м.Києві (далі – парко місце). Номер машиномісця має бути визначено безпосередньо перед здачею будинку.
Відповідно до п.1.1.4 Договору № 105-094/п плановий термін закінчення будівництва – 4 квартал 2008 року.
Згідно з п.3.1. Договору № 105-094/п загальна сума інвестування частки Сторони 2 за цим Договором становить суму в розмірі 50 500 гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 8 416,67 гривень.
Зобов’язання щодо внесення грошових коштів згідно Договору № 105-094/п інвестування будівництва підземного паркінгу від 28.12.2005 року, позивач виконав повністю, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик», вих. № 100 від 06.05.2008 року, відповідно до якої відповідач підтверджує, що згідно умов Договору № 105-094/п інвестування будівництва підземного паркінгу від 28 грудня 2005 року, за адресою: АДРЕСА_1 громадянкою ОСОБА_1 здійснено внесення грошових коштів в розмірі 100% від договірної суми.
Разом з тим, відповідач до цього часу не завершив будівництво паркінгу та не передав позивачу за актом приймання-передачі паркомісце в натурі та документи, що необхідні для оформлення свідоцтва про право власності на паркомісце.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про в изнання за нею майнового (речового) права на об?єкт незавершеного будівництва обумовлені вищевказаними договорами об’єкти нерухомості є законними та обґрунтованими виходячи з наступного.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (далі - Закон) інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Статтею 2 Закону встановлено, що інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Відповідно до ст. 5 Закону інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.
Статтею 7 Закону встановлено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
Статтею 9 Закону передбачено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-який інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, згідно із ст. 18 Закону, чинні на весь строк дії цих договорів і у разі, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.
Стаття 10 Закону визначає, що захист інвестицій – це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих та створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування. захисту законних прав та інтересів інвесторів, в тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності.
Законом України "Про інвестиційну діяльність" не передбачено механізму передачі майнових прав інвестору на об'єкти інвестицій. Разом з тим. ч. 7 ст. 8 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Подібні за змістом відносини врегульовано Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництва житла та операціях з нерухомістю".
Згідно із ст. 9 вищевказаного Закону управитель укладає із забудовником договір, за яким замовляє забудовнику збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду та на умовах, визначених цим Законом та Правилами фонду.
Відповідно до ст. 10 зазначеного Закону в договорі має бути передбачене зобов'язання забудовника уступити управителю майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, у разі виникнення обумовленого цим договором ризику невиконання забудовником своїх зобов'язань перед управителем. За кожним об'єктом будівництва забудовник та управитель укладають, зокрема, договір уступки майнових прав на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, з відкладальними умовами.
Система функціонування Фонду фінансування будівництва передбачає, згідно із ст. 13 наведеного Закону, зокрема, передачу управителем довірителям, які повністю проінвестували закріплені за ними об'єкти інвестування, майнових прав на ці об'єкти інвестування за договором про уступку майнових прав.
Таким чином, спеціальне законодавство України передбачає передачу майнових прав на об'єкти інвестування, в тому числі й на ті об'єкти, які на момент передачі таких прав не прийняті в експлуатацію, а отже і право на визнання за конкретною особою інвестором майнового права на об'єкт інвестування.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних справ та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір це домовленість щодо встановлення, зміни або припинення зобов'язання як правовідношення. Предметом договору є зобов'язання, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільного права є визнання права.
Відповідно до ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва, у разі необхідності особа, може укласти договір щодо об?єкта незавершеного будівництва.
Згідно із ст. 12 ЦК України особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 177 ЦК України передбачено, що об'єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші га цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Стаття 178 ЦК України встановлює, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до ст. 190 ЦК України майнові права є неспоживною річчю, майнові права визнаються речовими правами.
Майновим правом, згідно із ст. 49 Закону України "Про заставу", є право вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, як належних йому на момент укладення договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Визначення поняття "майнові права" міститься також в ст. З Закону України '"Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", відповідно до якого майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, в тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Отже, право на отримання об'єкту незавершеного будівництва, є майновим правом позивача.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таким умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 325 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не призведе до порушення прав, свобод чи інтересів інших осіб та не суперечить закону.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання за позивачем майнового права на об?єкт незавершеного будівництва є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 1820 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 15, 60, 130, 174 ЦПК України, ст. 11, 12, 16, 177, 178, 190, 328, 525, 526 ЦК України, Законом України "Про інвестиційну діяльність", Законом України "Про заставу", Законом України ""Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" суд, -
ВИРІ Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на об?єкт незавершеного будівництва, а саме: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 125,70 кв.м., житловою площею 59,28 кв.м. що розташована в АДРЕСА_1, тип квартири 3Б.
Визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на об?єкт незавершеного будівництва, а саме: машиномісце, що знаходиться в підземному паркінгу (тип паркінгу СК) в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик» на користь ОСОБА_1 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу
протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя