Справа № 2-а-8 /10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2010 року Микитівський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі головуючої - судді Полтавець Н.З. при секретарі Золкіній О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу “дітям війни”, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з адміністративним позовом 4 листопада 2008 року, просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів з 01.01.2006 року до 01.11.2008 року, зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки у сумі 3692 грн. 70 коп. та зобов’язати відповідача нараховувати їй щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% від мінімальної пенсії, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” надалі при нарахуванні пенсії, посилаючись на те, що згідно ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вона є “дитиною війни”. Відповідно до ст. 6 вказаного Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога не виплачувалася, а у 2008 році виплачувалася у неповному обсязі. Статтею 77, 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” було зупинено дію статті 6 вищевказаного Закону. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” відповідно, які призупиняють дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані неконституційними. Виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” склав: з 1 січня – 350 грн., з 1 квітня – 359 грн., з 1 жовтня – 366 грн., відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн., відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 жовтня – 498 грн., сума недоплаченої соціальної допомоги за 2006-2008 роки становить 3792 грн. 30 коп. Крім того, про належні їй, як дитині війни, виплати їй повідомлено не було, про порушення її прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, публікація якого відбулася в червні 2008 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, надала заяву з проханням справу розглядати у її відсутність.

Відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином двічі, про причини неприбуття свого представника суд не повідомив, заперечень проти позову не надав, у зв’язку з чим суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів у відсутності представника відповідача.

Суд, з’ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про часткове задоволення позову за наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася 27 вересня 1943 року, що підтверджується копією паспорту громадянина України.

Згідно із статтею 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 р., дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні даного Закону. Відповідачем даний факт не заперечується.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Згідно статті 6 вказаного Закону (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки, в якому позивач перебуває на обліку та отримує пенсію, протягом 2007 року позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війні, не нараховувало та не виплачувало.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст. 152 Конституції України, ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” – закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України.

Таким чином, у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мав право на отримання зазначеного підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАСУ (в редакції до 30.07.2010 р.) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач із дійним позовом звернувся до суду 4 листопада 2008 року.

Отже позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік підлягають задоволенню у межах річного строку, передбаченого законом для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, за період з 4 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року.    

Статтею 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням змін, внесених Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 15.03.2007 р. затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня –406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.  

Суд вважає за необхідне зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки здійснити нарахування та виплату позивачеві щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 4 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 234 грн. 27 коп., виходячи з наступного розрахунку:

За листопад  2007 р. – 110 грн. 97 коп. (411 грн. х 30% /30 х 27 дн.),

за грудень  2007 р. –  123 грн. 30 коп.  (411 х 30%).

Позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 1 січня 2006 року по 3 листопада 2007 року, а також з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року задоволенню не підлягають, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 25 травня 2009 року у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача нараховувати їй щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком надалі при нарахуванні пенсії необхідно також відмовити, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати регулювання суспільних відносин. Виходячи із закріпленої ст. 17 КАС України компетенції адміністративних судів, компетенція адміністративних судів не поширюється на вирішення питань щодо правовідносин, які виникнуть у сторін у майбутньому.  

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати  до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період  з 4 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у сумі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 27 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення.

       Суддя: