Справа № 2-а-2474/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2010 року
Ленінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
головуючої судді Хмельницької Л.І.
при секретарі Богоявленської А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Запорізькій області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
21 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови № 208232 від 12.09.2010 року, згідно якої він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1, 126ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в доход держави в сумі 425 грн.
Позивач зазначив, що у тексті постанови зазначено, що він 12.09.2010 року о 14-20 год. рухався на автомобілі Опель Астра д/н НОМЕР_1 по автошляху Маріуполь-Запоріжжя в напрямку м. Запоріжжя. У селі Одарівка з автомобіля, який рухався йому назустріч йому та різко загальмував, вилежав працівник ДАІ, який повідомив, що він перевищив максимально допустиму швидкість руху та попросив документи для перевірки. При перевірці документів, заявив, що в нього відсутній поліс обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності, незважаючи на те, що поліс знаходився разом з іншими документами. Незважаючи на незгоду позивача з порушенням правил дорожнього руху, інспектор ДАІ склав у відношенні нього адміністративний протокол та ухвалив постанову за порушення правил дорожнього руху. З зазначеною постановою він не згодний, та просив її скасувати оскільки швидкісний режим не порушував, знизив швидкість одразу, як побачив покажчик населеного пункту, крім того, попереду його автомобілю рухався автомобіль «Мазда» і саме його швидкість міг виміряти працівник ДАІ, але вказаний автомобіль не зупинив. Вимірювання швидкості проводилось за допомогою вимірювача швидкості Беркут, який всупереч ст.. 251 КУпАП не має функцій відеозапису чи засобу фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приборі швидкість належить саме його автомобілю. Під час вимірювання інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом збільшується. Крім того, інспектор, незважаючи на наявність страхового полісу, зазначив в протоколі про його відсутність.
Він вважає, що не порушував правил дорожнього руху. Крім того, зазначив, що під час складання постанови про адміністративне правопорушення він був позбавлений права знайомитись з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись правовою допомогою.
До судового засідання позивач не з’явився, надіслав на адресу суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з‘явився про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, заперечень проти позову до суду не надіслав, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб‘єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ч.1 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 1.09.2005 року, компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 288 КУпАП зі змінами та доповненнями від 24.09.2008 року, які набрали чинності з 18.11.2008 року, постанову іншого органу( посадової особи) - про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( КАСУ) з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративній справі про протиправність рішеньё дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі, або не надавшими для перевірки посвідчення водія, відповідної категорії, талона до нього…., поліса (договору) обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тягне накладення штрафу від двадцяти п’яти до п*ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. Зокрема, у постанові потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення врегульований ст.ст. 276-282 КУпАП, а вимоги до протоколу викладені у ст..ст. 283-286 КУпАП.
Як встановлено судом, постанова у відношенні ОСОБА_1 була ухвалена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення про перевищення ним швидкості дорожнього руху та відсутності на момент перевірки поліса (договору) обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Проте, як встановлено в судовому засіданні, швидкість руху автомобілю позивача вимірювалась за допомогою прибору «Беркут» № 0711071, результат застосування фіксації порушень ПДР можливо використовувати, але як додаток до протоколу у випадках, коли водій оскаржує порушення. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом, з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео- фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо, або через комп’ютер, визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема швидкість, або що, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Встановити та довести, що вимірювалась саме швидкість автомобілю позивача неможливо. Між тим, ст. 14-1 КУпАП України передбачає, що для її застосування необхідно щоб фіксація велась саме засобами фото-кіно- або відео-зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж не сприяє виконанню основних завдань міліції, зокрема ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень. Крім того, фотографія, виконана вказаним приладом позивачеві працівником ДАІ надана не була.
Також суд вважає не доведеним факт відсутності в позивача на момент перевірки документів полісу обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки, як стверджує позивач, він лежав разом з іншими документами при перевірці їх працівником ДАІ, копія полісу була надана суду. Крім того, при складенні протоколу та ухваленні постанови інспектор ДАІ не зазначив, що при призначенні суми штрафу він застосовує норми ст.. 36 КУпАП, яка передбачає механізм призначення адміністративного стягнення при скоєнні декількох адміністративних правопорушень.
Спростувати ствердження позивача суд не має можливості, оскільки представник відповідача до суду не з*явився, доказів обґрунтованості складення постанови суду не надав. Крім того, позивач зазначив, що під час складання постанови про адміністративне правопорушення він був позбавлений права знайомитись з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись правовою допомогою, що є суттєвим порушенням вимог ст. 268 КУоАП.
В иходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві, обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, але відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження правомірності винесеної їм постанови АР 208232 від 12 .09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122ч.1, 126ч.1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З урахуванням викладеного, суд визнає неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення та скасовує вказану постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 69, 70, 71, 72, 104, 105, 158, 159, 160, 161,162,163 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст. 122, 251, 252 КУпАП суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Запорізькій області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати дії інспектора Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Запорізькій області щодо складення у відношенні ОСОБА_1 постанови № АР 208232 від 12.09.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 126ч.1, 122ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.- незаконними.
Постанову інспектора Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Запорізькій області № АР 208232 від 12.09.2010р. у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122 ч. 1, 126ч.1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу – скасувати.
Постанова суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб*єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя