Рішення вступило в законну силу                                                Справа № 2-730-2010 року

 „____”______________2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08  жовтня  2008 року               Чаплинський районний суд   Херсонської  області

складі:

головуючого – судді Венглєвської Н.Б.

при секретарі  - Зінченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Чаплинка

справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вішва Ананда”  про стягнення  середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

                                                 В С Т А Н О В И В :

                  Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вішва Ананда” середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7817 гривень та моральної шкоди в сумі 2000 гривень. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав заявлені позовні вимоги і в обгрунтування їх пояснив, що з 22.05.2005 року по 23.11.2009 року працював у відповідача на різних посадах. Згідно наказу №374-к  від 23.11.2009 року звільнений і згідно законодавства про працю відповідач повинен був здійснити повний розрахунок і виплати належні йому кошти.В день звільнення відповідачем не було проведено з ним повного розрахунку.Тільки 19 березня 2010 року був проведений розрахунок. Фактично відповідач порушив вимоги закону, тому відповідно до ст.117 КЗпП України зобов”язаний сплатити йому середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.Затримка становить 4 місяці, а в грошовому вигляді становить 7817 гривень. Не своєчасною виплатою розрахунку при звільненні відповідачем була спричинена йому і моральна шкода, яка полягає в тому, що він переніс моральні страждання і переживання.Відсутність коштів в сім”ї негативно позначилося на взаємовідносинах з дружиною, протягом чотирьох місяців вимушений був вирішувати питання де взяти кошти,щоб придбати необхідні продукти харчування для сім”ї, оплатити комунальні послуги.Дані обставини  змушували позичати кошти.Моральну шкоду оцінює в 2000 гривень.

                       Представник відповідача за дорученням Гульц С.В. пред”явлені позовні вимоги визнала частково в частині сплати середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 6750 гривень відповідно до наданого ними розрахунку,який здійснений відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року, а не в сумі запропонованому позивачем. Відносно відшкодування моральної шкоди позов не визнають, просила відмовити в цій частині в задоволенні позову, так як позивач не довів, що не виплатою заробітної плати позивач втратив нормальні життєві зв”язки і йому необхідно було вживати додаткові зусилля для організації свого життя.Крім того, не враховано, що не виплата своєчасно заробітної плати з боку відповідача була з об”єктивних причин, а не умисно.

        Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази надані сторонами вважає встановленими наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

                        Позивач ОСОБА_1 з 22.05.2005 року по 23.11.2009 року перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ „Вішва-Ананда”, працював до звільнення на посаді старшого механіка, що підтверджується копією трудової книжки. Наказом №374-к від 23.11.2009 року звільнений з займаної посади, за згодою сторін. Згідно ст.116 КЗпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що йому належить від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Судом встановлено, що виплата належного розрахунку позивачу ОСОБА_1 відповідачем проведена 18.03.2010 року, що не заперечували сторони, а також підтверджується розрахунковим листком.Розмір розрахунку наданий відповідачем в ході судового розгляду позивачем ОСОБА_1 не осопорювався, не оспорювався і факт його одержання 18.03.2010 року. Згідно ст.117 ч.1 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 КЗпП України підприємство, установа,організація повинні сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.Судом встановлено, що дійсно відповідачем фактично проведено розрахунок з позивачем 18 березня 2010 року, а звільнений був позивач 23.11.2009 року.Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року „Про практику застосування судами законодавства про працю” установивши при розгляді справи, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства в день звільнення суми, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки.Сама відсутність коштів у робототавця не виключає його відповідальності.Відповідно до вищезазначеного позовні вимоги позивача законні і обгрунтовані.При визначенні розміру суми, що підлягає стягненню з відповідача суд керується Постановою Кабінету Міністрів № 100 від 08.02.1995 року „ Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”, а саме: за останні два місяці роботи заробітна плата становить 4320 гривень, а робочі днів 48/ 4320:48=90 гривень середньоденний заробіток.За період звільнення до фактичного розрахунку затримка становить 81 робочий день за період з 23.11.2009 року по 18.03.2010 року/ 90Х 81 робочий день= 7290 гривень, яка підлягає примусовому стягненню, а заявлений позов частковому задоволенню. Частковому задоволенню суд вважає підлягає і відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1, так як дійсно були порушені законні права позивача відносно несвоєчасної сплати суми розрахунку при звільненні і позивач зазнав моральних страждань і переживань,що доведено позивачем.Однак з урахуванням обсягу і характеру зазнаних психологічних страждань позивачем, а також часу затримки, суд вважає, що розмір відшкодування вказаний позивачем значно  підвищений, відшкодуванню підлягає моральна шкода в сумі 500 гривень.

                        У відповідності до ст.ст.81, 88 ЦПК України підлягають примусовому стягненню з відповідача  судові витрати в сумі 192 гривні  90 копійок / судовий збір в сумі 72 гривні 90 копійок на користь держави,витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України.

                        Керуючись ст.ст.116,117,237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60,81,88, 212-215 ЦПК України, суд

                                                       В И Р І Ш И В :

                        Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

                       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вішва-Ананда” на користь ОСОБА_1  середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7290 гривень, в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди  500 гривень, а всього 7790 гривень, на користь держави судовий збір в сумі 72 гривні 90 копійок, на користь Територіального управління Державної судової адміністрації витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень.

                        В іншій частині позову відмовити.

                        На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення,шляхом подання апеляційного скарги до Чаплинського районного суду Херсонської області.

             Суддя:                                                             Венглєвська Н.Б.