Справа № 2-А-782/2010

П О С Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

26 липня 2010 року                                 м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

у складі: головуючої – судді Подіновської Г.В.

при секретарі Кузнецової А.О.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каховка адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС м. Коблево при УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ворони Андрія Миколайовича про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                        в с т а н о в и в :

06 липня 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 07.06.2010 року відносно нього складено протокол та постанову серії ВЕ № 062438 за перевищення швидкості у населеному пункті. Відповідно до постанови позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн., за рух у населеному пункті зі швидкістю 82 км/год. Порушення було зафіксовано приладом «Іскра» № 7977.  З протоколом та постановою не згоден.

Просив визнати поновити строк для оскарження постанови у справі про адмвнвстративне правопорушення, визнати дії інспектора ДПС роти ДПС м. Коблево при УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ворони Андрія Миколайовича по складанню постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправними, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, справу закрити.

Позивачем надано заяву, в якій він просить справу розглядати в його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач до суду не з'явився, про день та час слухання справи завчасно повідомлявся у встановленому законом порядку. Повідомлень про причини неявки, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.  

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Між сторонами склалися адміністративно-правові відносини, урегульовані ст.71 КАС України відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п. 12.4 правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

Відповідно ст.3 Конституції України, діяльність Держави спрямована на гарантію прав та свобод людини.  

    Права і свободи людини є невід'ємними та непорушними відповідно до ст.21 Конституції України.

    Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

    У відповідності ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

    Згідно п.п.5 п.4 Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженого Постановою КМУ від 14.04.1997 року за № 341, одним  з основних завдань ДАІ є захист прав та  законних інтересів учасників дорожнього руху.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які  матеріали і фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм  і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У відповідності до ст. 280 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рі-шення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністратив-ного позову.

    Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідно до ст.62 Конституції України.

    Відповідачем, в порушення вимог ст.71 КАСУ, не наведено суду доказів, які б спростову-вали доводи позивача.

Судом встановлено, що 07.06.2010 року відносно нього складено протокол та постанову серії ВЕ № 062438 за перевищення швидкості у населеному пункті. Відповідно до постанови позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн., за рух у населеному пункті зі швидкістю 82 км/год. Порушення було зафіксовано приладом «Іскра» № 7977.  (а.с.4-5).

Судом враховано те, що організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів, на підставі ст. 27 Закону України «Про дорожній рух».

    Спеціально контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, застосовуються згідно з  інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів. До  роботи із спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх  експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Працівники, які не склали заліків, до  роботи з такими засобами не допускаються ( п.13.1, п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111).

    Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби  вимірювальної техніки можуть застосовуватися якщо вони відповідають вимогам, щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації і, за умови, що вони пройшли  повірку або державну метрологічну атестацію.

    Зі змісту ж оскаржуваної постанови не вбачається, хто саме був допущений до  використання спеціального технічного засобу, чи вивчив він інструкції та чи склав залік з використання відповідного приладу.

    Крім того, суд не може залишити поза своєю увагою, що в постанові про накладення на позивача адміністративного стягнення, взагалі, не вказано, чи пройшов прилад «Іскра», яким  було проведено фіксацію, повірку або державну метрологічну атестацію.

Також, враховуючи той факт, що позивач, будучи у відрядженні, пропустив строк оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення з поважних причин, суд вважає можливим поновити пропущений ОСОБА_1 процесуальний строк, відповідно до ст.102 КАСУ.  

Таким чином, встановити, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення неможливо.

На підставі вищенаведеного  суд прийшов до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122 ч.1 КУпАП і постанова про адміністративне правопорушення відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП підлягає скасуванню, а справа закриттю.

    Сумнівів у  зібраних доказах  у суду не виникає.

    Керуючись ст.ст.3, 8, 21, 22, 26, 55, 64, 124 Конституції України, ст.ст.9, 122 ч.1, 247, 251,254, 256, 268, 271, 280,283, 287-289 КУпАП, ст.ст. 5, 7, 8, 9, 11, 14, 17, 18, 19, 158, 160, 163 КАС України, п.22.9 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої  наказом Міністерства  внутрішніх справ

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС м. Коблево при УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ворони Андрія Миколайовича про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС роти ДПС м. Коблево при УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ворони Андрія Миколайовича по складанню постанови в справі про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення  серії ВЕ № 165601 від 07.06.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 255 грн. - визнати незаконною та  скасувати.

    Провадження  у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП закрити через відсутність в його діях складу  адміністративного правопорушення.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеля-ційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної ін-станції через суд першої інстанції.

    Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

    Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, або з дня складення постанови у повному обсязі.

    Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне ос-карження у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                          Г.В.Подіновська