Справа № 2-а-938/10/0502
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2010 року Амвросіївський районний суд Донецької області
у складі: судді Смольнякова О.О.
при секретарі Столяренко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВД України в Донецької області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління ДАІ ГУМВД України в Донецької області про скасування постанови інспектора ІДПС ВДАІ м. Шахтарськ Золотухіна С.М. від 09.09.2010 року номер АН 501436, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, мотивуючи тим, що на неї було складено протокол та винесено постанову за те що вона, нібито 09.09.2010 року о 10.50 рухалася зі швидкістю 126 км/г. Вважає накладене на неї стягнення необґрунтованим, оскільки пристрій «Радіс», за допомогою якого була зафіксована швидкість автомобілю, не надає можливість точно її зафіксувати, оскільки не має функцій фото- та відео-фіксації, тобто-то швидкість, яка зафіксована вказаним пристроєм могла належить будь-якому іншому автомобілю. Крім того, вважає, що інспектором порушені вимоги наказів МВС України № 77 від 26.02.2009 року та № 111 від 27.03.2009 року, а також вимоги ст.ст.268, 276 та 278 КУпАП. Вважає дії робітника ДПС неправомірними та просить скасувати ухвалену відносно неї постанову.
В судовому засіданні позивачка підтримала позов, надала пояснення відповідно до позовної заяви та суду пояснила, що крім доводів, викладених у позові, вона вказує на те, що в протоколі зазначено свідка правопорушення, але ж його підпису в протоколі не має, оскільки ніякого свідка правопорушення не було.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час розгляду справи повідомлено належним чином.
Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засідання фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 09.09.2010 року, о 11.00, ОСОБА_1 керуючи автомобілем „Опель-Вектра», рн НОМЕР_2, на 48 км а/ш Єнакієве-Амвросіївка рухалася зі швидкістю 126 км/г, чим порушив п.12.6 «ґ» ПДР. Швидкість вимірювалась приладом Радіс № 2205. В протоколі записано свідка правопорушення, яле його підпису в протоколі не має.
З пояснень правопорушника у протоколі вбачається, що вона ПДР не порушувала.
Постановою інспектора ДПС Золотухіна С.М. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.122 КУпАП до адміністративний відповідальності притягуються водії за перевищення встановлених швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до п.12.6 «ґ» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі ПДР) в населених пунктах транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/г
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.
Ч.1 ст.258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, і зокрема, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Протоколи, за ч.2 цієї статті, не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Також за положеннями ст.258 КУпАП, і тільки у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. А, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення, і тоді постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідачем по справі винесена оскаржувана постанова за якою позивачку притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на місці вчинення правопорушення, в супереч положення ч.3 ст.258 КУпАП, оскільки ст. 122 КУпАП не передбачена в ч.1 ст.258 КУпАП, а відтак, вказана постанова інспектором на місці вчинення правопорушення винесена не повинна бути, оскільки така повинна виноситися тільки відповідними працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання, відповідно до положень п.3 ч.2 ст. 222 КУпАП.
Однак, відповідачем всупереч положенням п.3 ч.2 ст.222 КУпАП, та п.4.1(абзац 3) Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року №77 (далі - Інструкції) не надано суду жодних доказів, що інспектор Золотухін С.М. має спеціальне звання та відповідно до своїх функціональних обов'язків має право самостійно виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, оскільки відповідно до п.12.4 цієї ж Інструкції таке право тільки надано інспекторам з адміністративної практики Державтоінспекції МВС України. Відповідно до розділу 21 Наказу МВС України №111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», інспектор був зобов'язаний передати складений ним адмінпротокол після закінчення зміни командирові, чи особі, яка замінює його, або працівникові на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів ДАІ з обслуговування адміністративних територій, а не виносити постанову про адміністративне правопорушення.
Крім того, в постанові у справі про адміністративне правопорушення та в доданих до неї матеріалах не міститься даних про допуск засобу вимірювальної техніки, а саме Радіс №2205, до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевказане, оспорювана позивачем постанова не може вважатись такою, що прийнята із дотриманням встановленої статтею 258 та статтею 222 КУпАП процедурою, чим порушено права позивача за ст.268 КУпАП, а тому вищевказані порушення, що допущені відповідною посадовою особою при її складанні є підставою для визнання дій інспектора при притягненні позивача до адміністративної відповідальності неправомірними та визнання постанови від 09.09.2010 року, серії АН №562743 такою, що підлягає до скасування, як протиправна.
Керуючись ст.ст.122, 247, 251, 283, 284, 288 КУпроАП, ст.ст.2, 4, 9, 11, 71, 86, 158, 159, 161-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О ВИ В:
Позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВД України в Донецької області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності АН № 562743 від 09 вересня 2010 року - задовольнити.
Постанову серії АН № 562743 від 09 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення винесеної відносно ОСОБА_1 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень інспектором ДПС ВДАІ м. Шахтарськ Золотухіним Сергієм Миколайовичем – скасувати, справу відносно ОСОБА_1 – закрити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя:
Копія вірна:
Суддя: