Справа № 2-а-1304/10

                                                                        П О С Т А Н О В А

                                                                    і м е н е м  У к р а ї н и        

    25 жовтня 2010 р.                   Бериславський районний суд Херсонської області

                                                    в складі: головуючого - судді Кириленко М.О.

                                                                                            при секретарі — Фургал Н.А.

                розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Бериславі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ВДАІ м. Берислав- Повидиш Артема Сергійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                                      В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ВДАІ м. Берислав- Повидиш Артема Сергійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 27 серпня 2010 року інспектором ВДАІ м. Берислав- Повидиш А.С. позивачу було вручено постанову про адміністративне правопорушення про стягнення 255 грн. штрафу.

    Вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення від 27.08.2010 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що знака “Рух заборонено” через зарості та дерева не видно. Вважає, що правила дорожнього руху не порушив.

        Позивач в судовому засіданні на задоволені позовних вимог наполягав у повному обсязі.

              Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи.

    Суд вважає за можливе, за відсутності заперечень позивача, розглянути справу у відсутність відповідача на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України.

    Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

    Згідно з рішення Конституційного суду України, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді  загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують захисту в суді.

    Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Як свідчить постанова серії ВТ від 27.08.2010 року до ОСОБА_2 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.5).

    Складаючи постанову про застосування адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.

    Підставою для застосування адміністративного стягнення є складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення серія ВТ1 № 012685 від 27.08.2010 року, згідно якого позивач керуючи мопедом б/н, не виконав вимогу дорожнього знаку “Рух заборонено” (а.с.-6).

    Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача та саме відповідач зобов'язаний довести правомірність свого рішення.

    Як встановлено в судовому засіданні стягнення накладено правомочним органом, в межах встановлених санкцією статті, строк давності встановлений ст. 38 КУпАП для застосування адміністративного стягнення не закінчився, а тому постанова є законною та обґрунтованою.

    Але суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення відповідачем не враховано обставин, які пом'якшуються відповідальність правопорушника та які дають підставу для застосування відносно нього ст. 22 КУпАП.

                  Так, інспектором ДПС не були враховані пояснення позивача з приводу відсутності порушення правил дорожнього руху.

      Таким чином, діяння, вчинене позивачем, хоча формально і містить ознаки правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, однак не заподіяло та не могло заподіяти  істотної шкоди державним інтересам, не потягло за собою жодного негативного наслідку, і на думку суду є малозначним.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд

                                                                П О С Т А Н О В И В:

                    Позов задовольнити частково.      

    Поновити строк звернення до суду.

    Адміністративне стягнення, застосоване інспекторем ВДАІ м. Берислав- Повидиш Артемом Сергійовичем до ОСОБА_2 постановою від 27.08.2010 року, винесеною у вигляді штрафу розміром 255 грн.- скасувати.

    Застосувати ст. 22 КУпАП і звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

    Провадження по справі- закрити.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .

  Суддя                                                            М.О.Кириленко