Судове рішення #11523961

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

06.10.10                                                                                           Справа  № 3/70

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді                                                  Городечної М.І.

Суддів                                                                      Юркевича М.В.

Кузя В.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Е.ван Вайк і МОЯ Логістик”, б/н і без дати (вх. № місцевого суду –38-08 від 04.08.2010 року, вх. № апеляційного суду –1069 від 06.08.2010 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.07.2010 року

у справі № 3/70

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ретро Проект”, м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Е.ван Вайк і МОЯ Логістик”, м. Львів

про стягнення 93548 грн.

За участю представників сторін: від позивача: Жук В.М. довіреність б/н від 02.06.2010 р., Юпин З.І., директор; від відповідача: Боднар І.П., довіреність б/н від 02.09.2010 р.

Судом роз»яснено представникам сторін права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України). Відводів даному складу суду від сторін в порядку передбаченому ст. 20 ГПК України на день розгляду справи не надходило.

Встановив, що рішенням Господарського суду Львівської області від 21.07.2010р. у справі № 3/70 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ретро Проект”, м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Е.ван Вайк і МОЯ Логістик”, м. Львів, про стягнення 93 548 грн.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Е.ван Вайк і МОЯ Логістик” (надалі –ТОВ, апелянт) не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно прийнято за неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не повно з»ясовано обсяг зобов»язань Позивача в аспекті результатів роботи, і як наслідок зроблено невірний висновок про повне та належне виконання своїх зобов»язань. Також Скаржник посилається на те, що судом  також не взято до уваги, що умовами Договору № 15/08 від 28.07.2008 р. передбачено виконання робіт у дві стадії: «П»та «РД», згідно п.п. 9.1., 9.10. ДБН А.2.2.-3-2004 затвердженню підлягає стадія «П», а робоча документація (стадія «РД») затвердженню не підлягає. Так, продовжує скаржник, згідно п.п.7.1., 7.3., 7.4. вона виконується після та на підставі затвердженої попередньої стадії. Відповідно до цього, сам факт погодження стадії «П», фактично лише частини робіт, передбачених Договором № 15/08 від 28.07.2008 р. та видачі дозволу на початок робіт не може свідчити про виконання Позивачем усього передбаченого Договором № 15/08 від 28.07.2008р. обсягу робіт. Апелянт також звертає увагу на те, що переважна більшість усіх недоліків та недоробок у роботі Позивача, випливають не стільки з порушенням умов Договору № 15/08 від 28.07.2008 р., скільки з недотриманням вимог чинного законодавства. Згідно з п.2.8. Договору № 15/08 від 28.07.2008 р. факт неповернення Позивачу ні підписаного примірника акту прийому-передачі, ні мотивованої відмови від його підписання, свідчить лише про відповідність проектних робіт умовам договору, але жодним чином подібний факт не регулює питання відповідності результатів роботи існуючим нормативним вимогам. Скаржник також вважає, що встановлений п.п. 2.6., 2.8. Договору №15/08 від 28.07.2008р. порядок прийняття робіт замовником не може стосуватись випадків, коли результати роботи, що здаються не відповідають встановленим нормативним вимогам, зокрема ДБН А.2.2-3-2004, ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97) та ДСТУ Б А.2.4-7.95 (ГОСТ 21.501-93).

За наведеного, відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21.07.2010р. у справі № 3/70 та прийняти нове рішення, яким в позові до нього відмовити.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Ретро Проект” (надалі- ТОВ) в письмових поясненнях б/н від 17.09.2010р. заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи при цьому на те, що Відповідачем як місцевому господарському суду, так і апеляційній інстанції не надано доказів невідповідності Договору чи проектної документації чинному законодавству. Предметом судового розгляду є правовідносини, які виникають з Договору та додаткових угод, а саме виконання зобов»язання по оплаті за виконані роботи. Позивач довів факт передачі виконаних робіт Замовнику, а останній не спростував цього. Відповідач не спростував і розмір боргу. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 06.10.2010р. сторони підтримали свої доводи і заперечення з мотивів наведених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення другої сторони, дослідивши наявні докази у справі, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

28.07.2008р. між ТзОВ «Е Ван І Моя Логістик»(Замовник) та ТзОВ «Ретро Проект»(Виконавець) укладено договір на виконання проектних робіт №15/08 (а.с.10-11 (надалі –Договір), згідно п.1.1. якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов»язання виконати проектні роботи у відповідності до необхідних вихідних даних , а Замовник зобов»язаний прийняти та оплатити їх.

У відповідності до п.1.2. Договору, Виконавець зобов»язаний виконати наступні проектні роботи: проект стоянки вантажних автомобілів, СТО, офісно-складські приміщення у с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що за виконання проектних робіт Замовник зобов»язується оплатити їх вартість у загальній сумі 360 000,00 грн. в тому числі ПДВ 60 000,00 грн.

На виконання умов Договору № 15/08 від 28.07.2008р., ТзОВ “Ретро Проект” виконало проектні роботи по виготовленню Проекту стоянки вантажних автомобілів, СТО, офісно-складські приміщення у с.Солонка загальною вартістю 620 397,92 грн., які передані відповідачу, що підтверджується накладними та актами виконаних робіт №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,10,11,12,13,14,15 на загальну суму 461 952,91 грн. (а.с.25-63), що й не заперечується відповідачем (а.с.116). Акт № 9 на суму 14 445,00 грн. в двох примірниках переданий відповідачу 16 квітня 2009 року для підписання, що підтверджується підписом про отримання зазначених в переліку документів (а.с.60), який відповідач повинен підписати та повернути позивачу до 26.04.2009 року. Акт прийому-передачі виконаних робіт № 16 переданий відповідачу 14.05.2009 року накладною № 19 (а.с.52-58), що підтверджується підписом директора на накладній (а.с.58).

У відповідності до п.2.6. Договору визначено, що протягом 10-ти календарних днів з дня отримання актів та робіт замовник зобов»язаний надіслати виконавцю один примірник підписаного акту, або мотивовану відмову від виконання робіт, за наявності якої сторони повинні протягом 5-ти календарних днів скласти двосторонній протокол з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання.

Однак, в порушення умов вищезазначеного пункту Договору відповідач підписаних примірників актів виконаних робіт № 9 та № 16 Виконавцю не повернув, мотивованої відмови від їх підписання та прийняття виконаних робіт не надіслав.

Згідно з положеннями п. 2.8. Договору, у випадку неотримання Виконавцем від Замовника підписаного примірника акту або вмотивованої відмови у строки вказані в п.2.6. даного Договору, проектні роботи вважаються прийнятими Замовником і такими, що відповідають умовам Договору.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку в натурі.

Матеріалами справи встановлено, що 25.05.2009р. відповідач не підписав акт виконаних робіт №16, проте направив позивачу зауваження до робочої документації об»єкту «Стоянка вантажних автомобілів СТО»по Договору № 15/08 від 28.07.2008р. (а.с.149-150). На що позивачем була надана аргументована відповідь, що підтверджується листом № 07/05 від 26.05.2009 р. (а.с.62). В подальшому Замовник жодних зауважень до Позивача не направляв, вмотивованої відмови від прийняття виконаних робіт по акту № 16 на адресу Позивача (Виконавця по Договору) не надсилав.

Враховуючи наведене вище, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до умов п.2.8. Договору № 15/08 від 28.07.2008р., роботи по акту № 9 на суму 14 445,00 грн. та по акту № 16 на суму 144 000,00 грн. є такими, що прийняті Замовником і такими, що відповідають умовам Договору.

Щодо посилання Скаржника як в місцевому господарському суді, так і в апеляційній скарзі на те, що лист № 0525/01 від 25.05.2009р., яким Відповідачем надіслано зауваження до робочого проекту, є мотивованою відмовою від прийняття робіт, то таке твердження є необґрунтованим.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що згідно з висловлених Відповідачем в листі зауважень та відповідей на них, наданих позивачем у вищезазначеному листі,  вбачається, що ці зауваження виникли в зв»язку з невмінням читати креслення. Зазначені зауваження стосуються відсутності деяких розділів проекту, однак накладними (а.с.25-33, а.с.47-59) підтверджено передачу цих розділів проекту відповідачу.

Листом № 07/05 від 26.05.2009 року виконавець дав вичерпну відповідь на зауваження замовника, вказавши в яких частинах, аркушах проекту слід шукати відповідь на зауваження та зобов’язався виправити помилки до кінця робочого дня, що і було зроблено.

Згідно накладної № 21 від 30.05.2009 року замовнику було передано остаточну документацію по проекту з врахуванням зауважень.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що протягом десяти днів (від 30.05.2009р.) передбачених п.2.6 Договору, від Замовника не поступило жодної відмови від виконаних робіт, як і не поступило жодних зауважень до їх якості.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.2.9 Договору відповідач зобов’язаний був провести остаточний розрахунок до 05.06.2009 року, що ним зроблено не було.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 25.06.2009р. направлена відповідачу претензія з вимогою оплати залишку боргу в сумі 86 445,00 грн., яка залишена без задоволення.

В матеріалах справи знаходиться лист відповідача від 26.06.2009р. про усунення недоліків та сплати штрафних санкцій в розмірі 100 800 грн. Однак, як вбачається з обставин справи, жодних зауважень до повноти та якості виконаних позивачем проектних робіт відповідач не висував, допоки не була виставлена вимога про оплату заборгованості по виконаних та переданих йому Замовником робіт.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як і в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі відповідач посилається на невідповідність переданої йому документації нормам ДБН А.2.2-3-2004 та ДСТУ БА.2.4-7.95.

Матеріалами справи підтверджено відповідність виконаних проектних робіт, що підтверджується експертним висновком (а.с. 67-81) та дозволом на виконання будівельних робіт (а.с. 82).

Доказів, що підтверджують виконання Відповідачем зобов’язань щодо оплати вартості робіт в повному обсязі відповідно до умов Договору та додатків до нього, і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора, відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подав.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості за виконанні роботи правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 86 445,00 грн. заборгованості.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами вищезазначеної Статті, за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань позивачем згідно розрахунку нараховано інфляційні в сумі 5 328,00 грн. та три відсотки річних в сумі 1 775,00 грн. які правомірно задоволенні до стягнення місцевим господарським судом.

Враховуючи наведене, судова колегія апеляційного суду погоджується із висновком місцевого господарського суду про підставність позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Ретро Проект”, м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Е.ван Вайк і МОЯ Логістик”, м. Львів, про стягнення 93 548 грн., оскільки він підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а обставини, які мають значення для справи, були з’ясовані судом першої інстанції повністю і у відповідності із вимогами закону.

Окрім цього, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, в оскаржуваному рішенні, зроблено правильний розподіл між сторонами судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 21.07.2010р. у справі № 3/70 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, дійшов висновку про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

                                              ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Е.ван Вайк і МОЯ Логістик” залишити  без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 21.07.2010 р. у справі № 3/70 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

Справу повернути Господарському суду Львівської області.


Головуючий суддя                                                  Городечна М.І.

Суддя                                                                       Юркевич М.В.

                                                                                Кузь В.Л.



  • Номер:
  • Опис: стягнення 218041,54 грн.
  • Тип справи: Інші типи заяви (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 3/70
  • Суд: Господарський суд м. Києва
  • Суддя: Городечна М.І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.07.2017
  • Дата етапу: 06.07.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація