Судове рішення #115231
Справа № 11-413 2006 р

Справа № 11-413 2006 р.                            Головуючий у 1 інстанції Сівчук А.С.

Ст.ст. 186 ч.2, 263 ч.І КК України                               Доповідач Оксентюк В.Н.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 серпня 2006 року                                                                            місто Луцьк

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Оксентюка В.Н.

суддів Олексюка Я.М., Пазюка О.С.

з участю прокурора Артиша Я.Д.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м.Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 8 червня 2006 року, яким ОСОБА_2, українець, громадянин України, освіта середня, не працюючий, не одружений, житель АДРЕСА_1, раніше судимий - 14.05.2005 року Горохівським районним судом за ст.356 КК України до 510 гривень штрафу,

засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 /чотири/ роки позбавлення волі; за ст.263 ч.І КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно до відбування ОСОБА_2 визначено 5 /п'ять/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом 3-х /трьохрічного/ іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання і навчання; періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.

Міру запобіжного заходу змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Засудженого звільнено з-під варти в залі суду.

Зараховано ОСОБА_2 в період відбування покарання термін перебування його під вартою з 9 листопада 2005 року по 8 червня 2006 року.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілої ОСОБА_3 1923 /одну тисячу дев'ятсот двадцять три/ гривні матеріальної шкоди та 700 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 в дохід держави 376 грн. 62 коп. судових витрат.

Речові докази - патрони в кількості 14 штук та 2 гільзи постановлено знищити.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової

палати,

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 25 квітня 2005 року, о 14 годині 45 хвилин, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, в парку ім. Л.Українки по вул. Глушець в м. Луцьку, відкрито, шляхом ривка викрав у потерпілої ОСОБА_3 мобільний телефон "Самсунг X 450" вартістю 998 грн. з сім карткою оператора "Джинс" вартістю 40 грн., металевий ланцюжок вартістю 20 грн., а всього викрав майна на загальну суму 1058 грн.

Він же, повторно 14 жовтня 2005 року, приблизно о 13 год. ЗО хв., знаходячись на вул. Градний Узвіз в м. Луцьку, з корисливих мотивів, відкрито, шляхом ривка викрав у потерпілої ОСОБА_3 жіночу шкіряну сумочку вартістю 300 грн., в якій знаходився мобільний телефон "Панасонік 120-А" вартістю 1200 грн., сім картку оператора мобільного зв'язку "Діджус" вартістю 50 грн. на рахунку якої було 25 грн., шкіряний чохол до мобільного телефона вартістю 50 грн., жіночі духи "Чорна магія" вартістю 80 грн., губну посаду вартістю 28 грн., подарунковий набір вартістю 15 грн., шкіряний гаманець вартістю 100 грн. та гроші в сумі 75 грн., а всього викрав майна на загальну суму 1923 грн.

Помічник прокурора м.Луцька, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в поданій на вирок апеляції, не оспорюючи доведеності вини і правильності кваліфікації дій засудженого прохає вирок суду в частині призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання скасувати через м'якість вироку і постановити свій вирок. Апеляцію обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на час вчинення злочину не займався суспільно-корисною працею, не в повній мірі відшкодував потерпілим матеріальні збитки.

В поданому захисником ОСОБА_1 на апеляцію запереченні вказується, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, повністю відшкодував завдані потерпілим матеріальні збитки. Прохає вирок суду залишити без змін, а апеляцію без задоволення.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, доводи апеляції та заперечення на неї, міркування прокурора, який апеляцію підтримав, пояснення засудженого та його адвоката, які апеляції не визнали, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав вірну юридичну оцінку. Дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфікував за ст. 186 ч.2 та 263 ч.І КК України.

Із матеріалів кримінальної справи та вироку суду вбачається, що ОСОБА_2 активно сприяв розкриттю злочинів, щиро розкаявся, на досудовому слідстві добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки. Вказані обставини суд першої інстанції правильно відніс до обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_2.

Обставин, що обтяжують відповідальність  підсудного суд першої інстанції не встановив.

Після   постановлення   вироку   засуджений   ОСОБА_2   повністю відшкодував матеріальні збитки потерпілій ОСОБА_3, що стверджується розпискою потерпілої /а.с. 259/.

Доводи апелянта про посередню характеристику ОСОБА_2 не відповідають дійсності, оскільки за місцем проживання останній характеризується з позитивної сторони /а.с. 155/, хворіє на тяжку хворобу /а.с. 72-74, 143-147/.

Суд першої інстанції всі наведені обставини оцінив в сукупності і прийшов до правильного висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства, визначивши максимальний іспитовий строк тривалістю три роки.

Обрана міра покарання відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, є необхідна і достатня для виправлення та перевиховання засудженого, а також попередження нових злочинів.

Підстав для скасування вироку в частині призначеного покарання та постановлення свого вироку колегія суддів судової палати не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Луцького міськрайонного суду від 8 червня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію помічника прокурора м. Луцька - без задоволення.

Головуючий /-/ Оксентюк В.Н.             

Судді /-//-/ Олексюк Я.М., Пазюк О.С.   

Оригіналу відповідає:                           

Суддя апеляційного суду                                            В.Н.Оксентюк

Друк.яно

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація