2-2266/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року      Світловодський міськрайсуд    Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Широкоряд Р.В.

при секретарі    Рудській В.А.  

Участю сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача, ОСОБА_2, представника третьої особи, органу опіки та піклування, Мініч О.І.,                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Світловодська

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про позбавлення батьківських прав на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд постановити рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав на неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свій позов тим, що відповідач не виконує своїх батьківських обов’язків по утриманню та вихованню своєї дитини. Не цікавиться станом його здоров’я, не спілкується з дитиною.

Позивач в судовому  засіданні позов підтримала, суду пояснила, що за все життя дитини, відповідач з сином не спілкувався, та про нього не цікавився, хоча вони проживають в одному населеному пункті с.м.т.Власівка. Дитина взагалі не знає, що відповідач приходиться його батьком. Позивач проживає в цивільному шлюбі, де її дитина вважає своїм батьком її чоловіка.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що він дійсно з часу народження сина спілкувався з ним лише один раз, півтора роки тому. Дитина його як батька не знає. Інколи він бачить дитину на відстані, так як вони з позивачем мешкають в одному селищі. До дитини він не підходить. Ніякої участі у вихованні дитини він не приймає та не приймав. Вважає, що коли дитина стане доросліше, 6-7 років, він почне нею займатися, допомагати робити домашні завдання, брати із собою для відпочинку, тоді дитина сама визначиться, чи потрібен він їй як батько.  Також пояснив суду, що позивач робить перешкоди у спілкуванні його з дитиною.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні позов не визнала, вважає, що причин для позбавлення відповідача батьківських прав немає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити, так-як у судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідач не виконує своїх батьківських обов’язків по утриманню та вихованню дитини.

Відповідно до  ч.1 ст.164 п.2 підставою для позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Так, відповідач пояснив, що він вважає недоцільним приймати участь у вихованні дитини, так як дитина ще мала. Хоча на питання суду визнав, що дитина потребує батьківського виховання з народження.

Також небажання відповідача виховувати, та або елементарно спілкуватися з дитиною  підтверджується тим, що відповідач зустрічаючи свого сина, не звертає на нього уваги, хоча, як на думку суду, дитина, якій виповнилося лише чотири роки ніяким чином не може викликати в батька будь які негативні емоції щоб її ігнорували.

Після поставлених судом питань відповідачеві, останній, розуміючи, що його відповіді не на його користь, пояснив, що позивач перешкоджає йому в спілкуванні з дитиною.  

Дане ствердження відповідача не відповідає дійсності та спростовується самими ж показами відповідача про те, що він вважає, що з дитиною йому на даний час немає необхідності спілкуватися.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, позивач в 2008 році зверталася до суду із аналогічним позовом, але в задоволенні її позову було відмовлено.

Дослідивши матеріали цивільної справи, рішенням якої позивачеві було відмовлено в задоволенні позову, суд приходить до висновку, що підставою для відмови в задоволенні позову було лише бажання відповідача виконувати свої батьківські обов’язки.

Ні при попередньому розгляді справи, ні в даному судовому засіданні, не було доведено, що позивач перешкоджає відповідачеві у виконання батьківських обов’язків.

З 2008 року, часу постановлення попереднього судового рішення, як було встановлено в судовому засіданні, відповідач не виявив бажання приймати участь у вихованні своєї дитини.

Пояснення та висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав суд відносить як формальними, необґрунтовані та такі, що суперечать інтересам дитини.

Представник третьої особи в судовому засіданні не довела суду, що позивач чинить перешкоди в спілкуванні відповідача з дитиною.

З вищенаведеного, суд вважає, що відповідача необхідно позбавити батьківських прав на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також з  ОСОБА_2, необхідно стягнути  на користь ОСОБА_1, 8.50 грн.,  за сплачений судовий збір та 37 грн., за сплачені витрати на ІТЗ.

 На підставі ст.ст.164 – 166 СК України, керуючись ст.ст.213-218 ЦПК України, суд -      

ВИРІШИВ:

Заявлений позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з  ОСОБА_2,  на користь ОСОБА_1, 8.50 грн.,  за сплачений судовий збір та 37 грн., за сплачені витрати на ІТЗ.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.

             Головуючий

             суддя:                                                   Р.В.Широкоряд.