Справа № 22ц-11619/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Александрова Н.В.
Категорія_________ Доповідач: Коротенко Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
26 жовтня 2010 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – судді Коротенка Є.В.
суддів – Медведєва А.М., Гаврилюка В.К.
при секретарі – Баюрчак Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Луганської обласної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 червня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду з позовною заявою до Луганської обласної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись при цьому на наступне.
11 червня 2008 року він здав належний йому на праві приватної власності автомобіль «Сhevrolet Аvео» (державний номер НОМЕР_1) на зберігання на автостоянку № 8, що охороняється та розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка є структурною одиницею Луганської обласної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів. Факт передачі ним на зберігання відповідачу автомобіля та укладання договору зберігання підтверджується фіскальним чеком, виданим йому працівником автостоянки.
12 червня 2008 року йому стало відомо, що поривом вітру було зірвано шиферну покрівлю даху навісів, під якими стояли автомобілі, яка й пошкодила його автомобіль. Належному йому автомобілю були завдані чисельні значні механічні ушкодження уламками шиферу та дерев’яних брусків з даху. З гідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальних збитків № 3850 від 27.10.2008 року, зробленого судовим експертом-товарознавцем, внаслідок пошкодження автомобіля йому (позивачу) заподіяно матеріальних збитків у розмірі 18424 грн., які підлягають стягненню з відповідача разом з витратами за проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля у розмірі 550 грн.
Окрім заподіяння матеріальних збитків, він вважає, що йому було заподіяно і моральну
шкоду, яка полягає в порушенні його життєвих звичаїв через пошкодження автомобілю, оскільки він тривалий час був позбавлений засобу пересування. Він був змушений витрачати свій вільний час на звернення до міліції, адвоката, суду, вирішуючи безліч питань, пов'язаних з ремонтом автомобіля та захистом своїх прав. Також він був змушений витрачати кошти на таксі. Всі ці обставини позбавили його спокою і сну. Тому вважає, що відповідач повинен відшкодувати завдану його діями моральну шкоду у розмірі 6000 грн.
Р ішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 червня 2010 року зазначений позов ОСОБА_1 до Луганської обласної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів було задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача на відшкодування завданої матеріальної шкоди 15422 грн. 76 коп., на відкодування моральної шкоди – 1000 грн., на відшкодування судових витрат – 30 грн. та на користь держави судовий збір у сумі 154 грн. 22 коп., відмовивши у задоволенні інших позовних вимог.
Не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, Луганська обласна рада Всеукраїнської спілки автомобілістів звернулась з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, із матеріалів справи убачається, що 11 червня 2008 року ОСОБА_1, який є членом Луганської обласної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів, здав належний йому на праві приватної власності автомобіль «Сhevrolet Аvео» (державний номер НОМЕР_1) на зберігання на охоронювану автостоянку № 8, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка є структурною одиницею Луганської обласної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів. Після цього 11 червня 2008 року на території автостоянки автомобіль позивача був пошкоджений уламками шиферу та дерев’яних брусків з даху навісу, під яким знаходився автомобіль, внаслідок чого автомобілю були завдані чисельні значні механічні ушкодження. Зазначені обставни підтверджуюються матеріалами справи та не заперечується сторонами.
З гідно із наданим суду позивачем висновком експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальних збитків № 3850 від 27.10.2008 року, виготовленим судовим експертом-товарознавцем, внаслідок пошкодження автомобіля ОСОБА_1. заподіяно матеріальних збитків у розмірі 18424 грн. 86 коп.(а.с.8-37).
Оскільки будь-яких інших належних розрахунків вартості (у тому числі і висновків відповідних експертиз) суду не надано, тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обгрунтовано прийняв саме за основу зазначений експертний висновок та, в подальшому при ухваленні рішення виключивши із зазначеної експертом суми вартість запасних частин в розмірі 3002 грн.10 коп., правильно встановив суму, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди - 15422 грн. 76 коп.
Також суд вірно прийняв до уваги зміст абз. 1 п.21 Положення про колективну автостоянку Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі – Положення), відповідно до якого адміністрація автостоянки гарантує схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з Правилами і цим Положенням. У разі їхнього зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання вона несе відповідальність у встановленому законом порядку .
Щодо посилання відповідача на абзац 2 зазначеної норми Положення щодо спричинення збитків позивачеві внаслідок дії непереборної сили, то, на думку колегії суддів, Сєвєродонецький міський суд зробив правильний висновок про відсутність достатніх належних доказів того, що пошкодження автомобіля позивача сталось саме внаслідок дії непереборної сили. При цьому суд, приймаючи до уваги матеріали справи, обгрунтовано зауважив, що навіси автостоянки, які спричинили порушення автомобіля ОСОБА_1, були збудовані самовільно, без належним чином виготовленого та затвердженого проекту, достатніх доказів проведення будівельних робіт відповідно до вимог діючого законодавства та відповідності його будівельним нормам і стандартам відповідачем суду не надано.
Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність спричинення моральної шкоди внаслідок пошкодження його автомобіля. При цьому, встановлюючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд визначив його залежно від обставни справи, глибини душевних страждань, враховуючи при цьому вимоги розумності і справедливості.
Крім того, ухвалюючи рішення, місцевий суд у повній відповідності до ст.88 ЦПК України розподілив судові витрати між сторонами.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу Луганської обласної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 червня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відхилити.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: