ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            15.07.10                                                                                 Справа№ 11/101

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

За позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Борислав Львівської області

До  відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трембіта –Інвест», с.Старий Яричів Кам»янка-Бузького району Львівської області

Про стягнення заборгованості в розмірі 27811,95грн.

Представники:

Від позивача –ОСОБА_2-предст.доручення ВМТ № 817292 від 12.07.2010року

Від відповідача  - не з»явився

  Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

  Суть спору: Позов заявлено Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Трембіта –Інвест»27811,95грн. боргу, з яких:  20000,00грн. - сума основного боргу, 2234,55грн.-інфляційних, 4980,04грн.-пені та 597,36грн.-річних.

   Ухвалою господарського суду від 31.05.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.07.2010року.

   Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

   Відповідач судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

   Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

   Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

   В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

   27.04.2009року між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу № 27/04/09 СГ відповідно до якого продавець (позивач по справі) зобов’язався постачати та передати у власність покупцю (відповідачу по справі) якісний товар (свині, ВРХ живою вагою - продукт власного виробництва) згідно накладної, що є невід»ємною частиною договору, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

   На виконання даного договору позивачем поставлено відповідачу продукцію (свині на забій в кількості 25гол) на суму 54186,30грн., що підтверджується закупівельним актом № 18 від 29.04.2009року та приймальною квитанцією № 0000100013 від 29.04.2009року.

   Відповідно до п.5.1  договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в готівковій та/або безготівковій формі  шляхом оплати протягом 3-ох банківських днів з дня отримання цієї партії товару на складі Покупця. За домовленістю сторін розрахунки можуть здійснюватися на умовах переоплати (п.5.2 договору).

   В порушення умов договору відповідач не здійснив повної оплати отриманого товару, внаслідок чого на момент подання позову заборгував позивачу 20000,00грн.

   Дану суму позивач просить стягнути із відповідача в примусовому порядку.

   Крім суми основної заборгованості  позивач просить стягнути із відповідача 2234,55грн.-інфляційних втрат, 597,36грн.-річних та 4980,04грн. пені.

   Таким чином, загальна сума позову складає 27811,95грн.

   Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов»язання які мають ознаки договору купівлі-продажу Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір купівлі-продажу є консенсуальним, двохстороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна у грошовому вираженні.

   Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

 У відповідності до вимог частини 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

  Відповідно до ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

  В силу частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

   Відповідно до ст. ст. 173, 193 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

  Проте всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення вчасного розрахунку за товар.

  Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

  Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

  У відповідності до вимог ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання. В даному випадку зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару, учасник зобов'язаний сплатити штрафні господарські санкції, якими згідно господарського суду України є неустойка, штраф, пеня.

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку затримки платежу, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з розрахунку за кожний день затримки платежу від простроченої суми.

Згідно представленого в матеріалах справи розрахунку позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання по договору купівлі-продажу нараховано пеню в сумі 4980,04грн.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

 Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

 Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

 Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

 Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі [контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів   цивільного   законодавства,   звичаїв   ділового   обороту,   вимог   розумності   та справедливості (ст. 627 ЦК України).

 Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

 Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

    Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

  Таким чином, підписавши договір без будь-яких зауважень, відповідач у відповідності з п.3 ст.181 ГК України, погодився з його умовами, у тому числі і застосуванням штрафних санкцій.

  Відповідно до ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

  Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).

  Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

  Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

  Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

    Згідно із ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов’язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

   Крім цього, позивачем нараховано 2234,55грн. інфляційних втрат та 597,36грн.-річних за користування чужими коштами.

  Пункт 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, Емітент (Відповідач) повинен сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

   По-друге, боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

   Також, стаття 536 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.

    Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

    З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

    Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

    Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

суд,-  

                                в и р і ш и в :

    1.Позов задоволити повністю.

    2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трембіта –Інвест», вул. Галицька, 143, с.Старий Яричів Кам»янка-Бузького району Львівської області  (код ЄДРПОУ 25232473) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідн.номер НОМЕР_2) 20000,00 основного боргу, 2234,55грн.-інфляційних втрат, 597,36грн.-річних, 4980,04грн. пені, 278,11грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91 -93 ГПК України.

                 Суддя