Справа № 2- 7990 \10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м.Сімферополя в складі:
Головуючого, судді: О.Д.Опанасюка
при секретарі: Н.В. Мазуркевич
з участю позивача : ОСОБА_1
відповідачки : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,
УСТАНОВИВ:
21.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що їх сім’я фактично розпалася у липні 2008 року з причини втрати взаєморозуміння. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і їхньої дитини. Примирення неможливо. Майнового спору, спору щодо виховання і утримання дитини сторони не мають.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, уточнивши, що сім’я розпалася у липні 2008 року з тієї причини, що відповідач пішов з сім’ї до іншої жінки, з якою проживає однією сім’єю. На утримання неповнолітньої дитини він надає матеріальну допомогу. Примирення між подружжям не можливо.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні 01.10.2010 року позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила надати строк для примирення, та пояснила, що чоловік дійсно проживає з іншою жінкою, що і стало причиною розпаду сім’ї.
У судовому засіданні 25.10.2010 року позовні вимоги визнала у повному обсязі, та пояснила, що примирення між подружжям неможливо.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає вимоги позивача обґрунтованими і законними, і які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд встановив, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 03.07.1999 року зареєстровано шлюб у відділу реєстрації актів про шлюб Будинку одруження м. Сімферополя АР Крим ( актовий запис № 510 від 03.07.1999 року) (л.с.4).
Від шлюбу подружжя мають малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (л.с.5).
Фактично шлюб між сторонами розпався у липні 2008 року, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливо у зв’язку з втратою взаєморозуміння і фактичного створення позивачем ОСОБА_1 сімейних відносин з іншою жінкою.
Майнового спору, спору щодо проживання і виховання дитини сторони не мають.
Суд, враховуючи інтереси сторін, їх малолітньої дитини, вважає необхідним шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвати, тому що ця вимога відповідає дійсній волі сторін, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить їх інтересам, і інтересам їх дитини.
Суд вважає недоцільним прийняти заходи щодо примирення подружжя, відповідно до вимог ст.111 СК України, оскільки ні позивач, ні відповідачка не мають наміру зберегти шлюб, і заперечували проти примирення у судовому засіданні. Суд при цьому враховує і роз’яснення ВСУ , які дані у Постанові Пленуму від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , згідно з якими суд застосовує заходи примирення у випадку відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін ( абз.2 п.10 Постанови).
Позивач не просив стягнути судові витрати.
Керуючись ст. ст.104-105, 110-112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11, 60, 79,88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований у відділі реєстрації актів про шлюб Будинку одруження м. Сімферополя АР Крим ( актовий запис № 510 від 03.07.1999 року).
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку, передбаченому ст.ст.292,294 ЦПК України.
Суддя: