Справа № 2- 7962 \10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      14 жовтня   2010  року                                                 м. Сімферополь

      Центральний  районний суд м. Сімферополя  в складі:

Головуючого, судді:                 О.Д.Опанасюка

при секретарі:                           Н.М.Євсєєнко

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за  позовом     ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:    

       17.09.2010 року  ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2  про  розірвання шлюбу,  мотивуючи свої вимоги тим, що  їх сім’я  фактично розпалася,  приблизно з 2004 -2005 року  подружжя проживають окремо. Близько 5 років позивач проживає у фактичних шлюбних відносинах з  іншою жінкою, з якою вони мають  спільну дитину.  Спільне проживання подружжя, а також   збереження шлюбу   неможливо через взаємне бажання.

      14.10.2010 року до суду надійшла заява представника позивача за довіреністю ОСОБА_3,  в якої останній уточнив, що фактично шлюбні відносини між  позивачем та відповідачкою припинені приблизно з травня 2005 року (л.с.27).

     У судове засідання  14.10.2010 року   сторони не з’явилися, повідомлені у встановленому законом порядку про час і  місце судового розгляду справи:  позивач через його представника за довіреністю  ОСОБА_3,  відповідно до  ч.5 ст.76 ЦПК України.  Відповідачка викликалася у  судове засідання  на 14.09.2010 року   рекомендованим листом  поштою, конверт повернутий до суду  з відміткою «За закінченням строку зберігання» , у зв’язку з чим  про судове засідання на 14.10.2010 року  повідомлялася  через кур’єра суду.

      Відповідно до доповідної записки кур’єра суду від 06.10.2010 року, судову повістку про виклик до суду, а також додані до неї документи  відповідачці ОСОБА_2  за місцем реєстрації  вручити не є можливим, оскільки  за зазначеною адресою знаходиться магазин. Зі слів робітників  магазину, відповідачка  на даний час знаходиться за межами  держави Україна (л.с.10,26).  

        Суд вважає  судову  повістку  врученою відповідачці належним чином, а відповідачку сповіщеною про час і місце судового розгляду справи згідно до  ч.5 ст.74 ЦПК України . Відповідачка   причини нез’явлення суду не повідомила.

      Суд, на підставі ст.169 ЦПК України  вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача та його представника , з урахуванням того, що представником позивача подана до суду заява  з проханням розглянути справу у його відсутності і відсутності позивача (л.с.27), і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення.

       Суд, на підставі ст. 224 ЦПК України , вважає можливим розглянути  справу   у відсутності  відповідачки  ,  на підставі наявних у справі  даних та доказів,  з урахуванням того, що від  неї  не надійшли заява про  розгляд справи за її відсутністю,  а   позивач  в особі свого представника не заперечував  проти заочного  вирішення справи.

      Суд,  вивчивши матеріали справи,  вважає  вимоги  позивача   обґрунтованими  та законними,  і які  підлягають     задоволенню у повному обсязі.

       Суд встановив, що   між  ОСОБА_1 і  ОСОБА_2   04.08.1995 року зареєстровано шлюб у  Будинку одруження м.Сімферополя Республіки Крим ( актовий  запис  № 690  від  04.08.1995 року) (л.с.5).

      Фактично шлюб між сторонами  розпався  з травня  2005 року,  подальше спільне життя подружжя  і збереження шлюбу неможливо.

      Майнового спору , неповнолітніх дітей сторони не мають.

      Суд, враховуючи інтереси  сторін,   вважає необхідним  шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвати, тому що  ця вимога відповідає дійсній волі  позивача,   подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить  його інтересам.

       Суд вважає недоцільним  прийняти заходи щодо примирення подружжя,   відповідно до вимог ст.111 СК України, оскільки ні позивачка, ні відповідач не мають наміру зберегти шлюб. Суд при цьому враховує роз’яснення ВСУ  у  Постанові Пленуму  від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,  згідно з якими суд застосовує заходи примирення у випадку відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін  ( абз.2 п.10 Постанови).

     Ні позивач ні  його представник не просили стягнути судові витрати.

     Керуючись ст. ст.104-105, 110-112  Сімейного Кодексу України,  ст. ст. 10,11,  60, 79,88, 169,   208- 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

       Позов    ОСОБА_1      задовольнити повністю.

       Розірвати шлюб  між ОСОБА_1 і ОСОБА_2,  зареєстрований у  Будинку одруження м. Сімферополя Республіки Крим  (актовий  запис  № 690  від  04.08.1995 року).

        Заочне рішення може бути переглянуто Центральним районним судом м. Сімферополя  за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана  до суду протягом десяти  днів з дня  отримання  його копії,  або   оскаржено    до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим  через Центральний районний суд м. Сімферополя   у порядку, передбаченому ст. ст. 292, 294, ЦПК України.

 Суддя: