Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А., Голуб В.А., Стойка В.В.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2010 року справа №2а-10682/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Арабей Т.Г., суддів Жаботинської С.В., Міронової Г.М.
при секретарі судового засідання Козлової О.М., за відсутністю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі № 2а-10682/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, третіх осіб на стороні відповідача Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по заробітній платі, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач – ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по заробітній платі. Позов мотивовано тим, що позивач є суддею Краснолиманського міського суду Донецької області. Згідно постанови Верховної Ради України від 06 квітня 2000 року № 1617-ІV, обіймає цю посаду безстроково. Рішенням Донецької окружної кваліфікаційної комісії суддів від 11 травня 2005 року їй присвоєно 2-й кваліфікаційний клас, має стаж роботи понад 15 років у зв’язку з чим отримує надбавку за вислугу років у розмірі 25% від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас. Позивач зазначає, що відповідачем нарахування та виплата заробітної плати здійснюється з розрахунку мінімальної заробітної плати в розмірі 332,00 гривні, що встановлено п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865, незважаючи на те, що вказаний пункт визнано протиправним та скасовано постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року. Постанова Печерського районного суду залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року. Отже, обчислення посадового окладу суддів слід здійснювати з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у відповідний місяць, за який нараховується заробітна плата починаючи з грудня 2007 р. Таким чином, недоплата заробітної плати з грудня 2007 р. по березень 2010 р. становить 100129,40 грн.
Крім того, ч. 2 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не може бути менше від 50% його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80% посадового окладу голови суду в якому працює суддя. Так, Кабінетом Міністрів України 30.06.2005 р. прийнято постанову № 514 «Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України», якою підвищено оклади, зокрема Голови Верховного Суду України., проте посадові оклади суддів не були приведені у відповідність з вимогами ст. 44 Закону України «Про статус суддів». Лише 03.09.2005 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 865 «Про оплату праці суддів» якою привів оклад суддів у відповідність ч. 2 ст. 44 Закону України «Про статус суддів». Дана постанова набрала чинності з 01.01.2006 р. Внаслідок цього з 01.06.2005 р. по 01.01.2006 р. оклади суддів було зменшено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2007 р. визнано незаконним п. 5 постанови КМУ від 3.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів» незаконним та допущено поворот виконання цієї постанови, визнавши, що вона підлягає застосуванню одночасно з постановою КМУ від 30.06.2005 р. № 513 з питань оплати праці керівників Конституційного Суду України тобто з 1.06.2005 р. Постанова набрала законної сили 16.05.2007 р. – з моменту її проголошення. Проте, незважаючи на постанову Вищого адміністративного суду України, Територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області не провело розрахунок сум, що підлягають доплаті, тому з відповідача також слід стягнути суму недорахованої заробітної плати за період з 01.06.2005 р. по 01.01.2006 р. в розмірі 24236,29 грн. Отже всього сума заборгованості по заробітній платі складає 124365,70 грн. Просить визнати дії неправомірними щодо ненарахування та несплати заробітної плати за термін з грудня 2007 року по березень 2010 року включно, з розрахунку мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством у відповідний місяць року, та з 01.06.2005 року по 01.01.2006 року з розрахунку посадового окладу не меншому ніж 50% посадового окладу Голови Верховного Суду України та стягнути 124 365,70 гривень заборгованості по заробітній платі.
Ухвалою від 31 травня 2010 року Донецьким окружним адміністративним судом залучено до участі у справі № 2а-10682/10/0570 у якості відповідачів Міністерство фінансів України, Державне казначейство України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі № 2а-10682/10/0570 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 заробітної плати з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» за період з 19 серпня 2009 року по березень 2010 року.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області виплати ОСОБА_2 недоотриману заробітну плату з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» за період з 19 серпня 2009 року по березень 2010 року включно.
Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, посилаючись на те, що ТУ ДСА в Донецькій області не є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до покладених на нього завдань виконує функції розпорядника певних бюджетних коштів, передбачених на фінансове забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції; суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, в порядку встановленому Бюджетним Кодексом України, також вказав, що в рішенні суду зазначено посилення на положення ДСА України, яке втратило чинність на підставі Указу Президента України від 23.06.2009 р. № 477/09 та є незрозумілим твердження стосовно не затвердження на сьогоднішній день нового положення, тоді як Положення про Державну судову адміністрацію України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 р. №. 14.
Просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 постановою Верховної Ради України від 06.04.2000 р. № 1617-ІП обрана на посаду судді Краснолиманського міського суду Донецької області безстроково. Рішенням кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Донецького апеляційного округу від 10.06.2004 р. їй присвоєно другий кваліфікаційний клас судді. Позивачці виплачується надбавка за вислугу років в розмірі 25% від посадового окладу. Заробітна плата ОСОБА_2 в червні 2005 р. виплачувалась із розрахунку посадового окладу 285,36 грн., липні 2005 р. – 376,29 грн., серпні 2005 р. – 344,23 грн. вересні 2005 р. – 39,91 грн., листопаді 2005 р. – 339,23 грн., грудні 2005 р. – 439 грн. За період з грудня 2007 р. по березень 2010 р. заробітна плата обчислювалася, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. (а.с. 21 – 28) .
Як вірно зазначено судом першої інстанції, статус суддів в України, зокрема їх матеріальне забезпечення регулюється Законом України «Про статус суддів».
Статтею 14 Закону «Про судоустрій України» встановлено, що однією з гарантій самостійності судів і незалежності суддів є належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів.
Відповідно до ст. 126 п. 10 Закону України „Про статус суддів" Державна судова адміністрація здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів.
Статтею 128 ч. ч. 1, 4, 5 Закону України «Про статус суддів» встановлено, що Територіальні управління державної судової адміністрації є територіальними органами Державної судової адміністрації України.
Територіальне управління державної судової адміністрації є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в установах банку.
Державна судова адміністрація здійснювала та здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державну судову адміністрацію України, затверджене Указом Президента України від 03.03.2003 р. № 182/2003, яке втратило чинність на підставі Указу Президента України від 23.06.2009 р. № 477/2009 та Положення про Державну судову адміністрацію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. N 14 , а саме здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів та державної судової адміністрації.
Статтею 122 ч. ч 1, 2 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду, в межах кошторису на утримання даного суду. Щодо забезпечення військових судів державна судова адміністрація взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України. Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України.
Суди та інші установи, що мають статус юридичної особи, забезпечують поточні потреби своєї діяльності самостійно або на підставі окремих замовлень через державну судову адміністрацію.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що саме Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області здійснює матеріальне забезпечення суддів Краснолиманського міського суду Донецької області і є належним відповідачем по даній справі.
Частинами 1, 2 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.01.2006) визначено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України» від 30.06.2005 р. № 514 встановлено що посадовий оклад Голови Верховного Суду України становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати.
Судом 1 інстанції вірно встановлено, що на рівні Закону посадові оклади професійних суддів не встановлювались, а тому на реалізацію цього Закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів» затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи, яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року.
Згідно додатку 6 цієї постанови, посадовий оклад судді місцевого загального суду становить 7,5 мінімальних заробітних плат.
Відповідно п. 5 постанови № 865 «Про оплату праці суддів» ця постанова набирає чинності з дня втрати чинності ст. 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 р. № 584, Указів Президента України від 19 вересня 1996 р № 856, від 5 березня 2002 року № 220, від 25 листопада 2002 року № 1061, статей 3 та 4 Указу Президента України від 11 грудня 2002 р. № 1150, абзацу першого статті 1 Указу Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 у частині встановлення надбавки суддям військових місцевих та військових апеляційних судів. Постанову визнано незаконною в частині визначення набрання чинності цієї постанови з 1 січня 2006 року постановою Печорського районного суду м. Києва від 21 грудня 2005 р. у справі № 2-2006-1/05. Постановою Печорського районного суду м. Києва від 21 грудня 2005 р. у справі № 2-2006-1/05 встановлено, що ця постанова діє в часі з часу набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року № 513 «Про оплату праці Голови та заступників Голови Конституційного Суду України» та постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», а саме з 1 червня 2005 року. Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва від 7 квітня 2006 року у справі № 22-707-а/2005 р. постанову Печорського районного суду міста Києва від 21 грудня 2005 р. залишено без змін. Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2007 р. постанову Печорського районного суду міста Києва від 21 грудня 2005 р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 7 квітня 2006 р. скасовано. Пункт 5 цієї постанови визнано незаконним. Допущено поворот виконання цієї постанови, визнано, що вона підлягає застосуванню одночасно з постановами Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. № 513 та № 514 з питань оплати працівників судів, тобто з 1 червня 2005 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865» зазначену постанову доповнено, зокрема, пунктом 41, яким встановлено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому, при підвищенні мінімальної заробітної плати, їх перерахунок не провадиться.
Крім цього, постановою Кабінету Міністрів від 21 грудня 2005 р. № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» встановлено, що для суддів, розміри посадових окладів які визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. № 865 та іншими нормативно-правовими актами, розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не провадиться.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 р у справі № 2/174, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року, визнано незаконними постанову Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 р. № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. N 865» та пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. N 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що з 19 серпня 2009 року втрачає чинність пункт 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», а тому відповідач ТУ ДСА зобов’язаний застосовувати постанову № 865 в первісній редакції, тобто проводити розрахунок посадового окладу судді з розміру мінімальної заробітної плати на дату 19.08.2009 року з послідовним збільшенням відповідно до статті 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-VI та Закону України від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», які спрямовані на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, який складає з 1 листопада 2009 року в розмірі 744 грн., а з 1 січня 2010 року в розмірі 869 гривень.
Таким чином, невиплата позивачці заробітної плати, розрахованої з посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, починаючи з 19 серпня 2009 року є звуженням її права на отримання належної заробітної плати від держави як конституційної гарантії, пов’язаного з одночасним порушенням державою конституційної гарантії недоторканості судді, втручанням виконавчої влади у виключну сферу судової влади, що порушує фундаментальний принцип поділу влади, як демократичної організації держави в розумінні ст. 6 Конституції України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі № 2а-10682/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними, стягнення суми - залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання ухвали у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 28 липня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 2 серпня 2010 року.
Головуючий (підпис) Т. Г. Арабей
Судді (підпис) С. В. Жаботинська
(підпис) Г. М. Міронова