Справа № 2-а-85\10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області  

в складі: головуючого      Денисової Т.С.

за участю секретаря         Тимківа Б.В.

позивача                            ОСОБА_1

представника відповідача   Когута О.В.

відповідача                      Дмитріва В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Борщеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Борщівському районі Дмитріва Василя Антоновича про визнання протиправною постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача старшого інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Борщівському районі Дмитріва В.А., в якому просить визнати протиправною постанову серії № 40\2 від 13 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст.52,53-1,188-5 КУпАП, винесену стосовно нього, та скасувати її у зв»язку з відсутністю в його діях складу зазначених адміністративних правопорушень, а справу провадженням закрити. Вказав, що згідно постанови його визнано винним в тому, що він не виконав вимоги припису № 000559 від 08 липня 2010 року і продовжує використовувати земельну ділянку площею 0,1771 га житлової і громадської забудови без правовстановлюючих документів, крім того 10 серпня 2010 року виявлено факти самовільного захоплення ним земельної ділянки площею 0,00025 га житлової забудови для обслуговування житлового будинку і що він забруднив земельну ділянку площею 0,0041 га земель автомобільного транспорту (кювет) будівельними відходами в с.Окопи Борщівського району. Посилаючись на те, що зазначених правопорушень не вчиняв, а постанова винесена із порушенням норм права, суперечить вимогам закону та не відповідає дійсним обставинам справи, просить визнати її протиправною. Зазначив, що відповідачем у постанові не зазначено жодного доказу його вини у вчиненні правопорушень, заміри земельних ділянок проведені без його участі, постанова винесена у його відсутності. Просить також поновити строк оскарження постанови, який пропустив через те, що хворів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і суду пояснив, що проживає у АДРЕСА_1, яке придбав в грудні 1998 році за договором купівлі-продажу у бувшої жительки с.Окопи ОСОБА_4 Також придбав за тим же договором незавершене будівництво, що знаходиться на тій же вулиці, лише через дорогу. Згодом ОСОБА_4 передала йому державний акт на земельні ділянки, в тому числі і на ділянки для обслуговування житлових будинків та господарських споруд. З того часу в господарстві по АДРЕСА_1 він збудував новий житловий будинок, не руйнуючи старого будинку. На проведення будівельних робіт має всі необхідні документи. Меж господарства, а саме, огорожі, яку встановила ще ОСОБА_4, не знищував і не переробляв, окрім огорожі зі сторони центральної вулиці та провулку, на що має дозвіл сільської ради. Так склалося, що із сусідами через провулок – сім»єю ОСОБА_5 у нього виник конфлікт. З того часу сусіди в усі інстанції на нього пишуть скарги. На вирішення чергової скарги і приїхав 8 липня 2010 року до його господарства інспектор Дмитрів В.А. Сусіди скаржилися, що він самовільно захопив земельну ділянку, що знаходиться по вул.Центральна,33, в тому числі землі історико-культурної спадщини. Інспектор Дмитрів В.А., оглянувши територію земельної ділянки, з огляду на її конфігурацію, пояснив присутнім, що виміряти ділянку метровою стрічкою без приладу теодоліту не можливо. Після таких слів інспектора він залишив своє господарство і поїхав на роботу, звідки приїхав на терміновий виклик дружини. Як стало відомо йому з листа, надісланого поштою 8 липня 2010 року, інспектор в с.Окопи провів усі заміри і визначив у акті перевірки, що він самовільно захопив 0,1771 га землі. Згідно припису він мав би в 30-денний термін виготовити правовстановлюючі документи та звільнити земельну ділянку, що відноситься до земель історико-культурної спадщини. Виконати такий припис він не міг, оскільки має на руках Державний акт на земельні ділянки, якими користується, і рішенням сесії Вигодської сілької ради від 28 грудня 1999 року № 70 йому передано усі землі, якими володіла ОСОБА_4 Також не міг він звільнити і землі історико-культурної спадщини, оскільки їх не захоплював, і меж цих земель ніхто не знає.  

10 серпня 2010 року до нього зателефонував інспектор та повідомив, що має намір приїхати для повторної перевірки. Однак він в той час був на відпочинку із сім»єю в с.Солотвино Закарпатської області.

Наслідки роботи інспектора 10 серпня також отримав поштою. Окрім повторного фіксування захоплення земельної ділянки площею 0,1771 га, інспектор вказав, що виявив самовільне захоплення ним землі для облаштування огорожі та забруднення кювету будівельними відходами біля його господарства, де є незавершене будівництво. Відходи він ніякі не висипав, оскільки постійно перебував на роботі у м.Хмельницькому, а щодо захоплення землі для огорожі, має рішення сесії сільської ради, яким йому виділено земельну ділянку для облаштування огорожі зі сторони центральної вулиці села.

02 вересня 2010 року він прибув на виклик інспектора в м.Борщів, де Дмитрів В.А. склав протокол про адміністративне правопорушення за вчинення ним усіх вищезазначених порушень. Інспектор не бажав взяти до уваги усі його доводи, а саме, що він має першочергові документи на право користування землею для обслуговування житлового будинку, інспектор сам вказав у документах, що землі історико-культурної спадщини захопила ОСОБА_4, замірювання зі сторони провулку до огорожі, яку він встановив, інспектор провів не вірно, оскільки провулок не має правильних паралельних ліній, а звужується до яру, доказів забруднення ним кювету інспектор так йому і не представив.  

В постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності не зазначено жодного доказу його вини.    

Строк для оскарження постанови пропустив через те, що захворів і не зміг вчасно скористатися правовою допомогою для написання скарги та зібрання усіх необхідних документів.              

Відповідач -  державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області Дмитрів В.А. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що перевірку дотримання позивачем земельного законодавства проводив у зв»язку зі скаргами, що поступили до нього на останнього. Після того, як позивач 8 липня 2010 року залишив своє місце проживання, він за участю землевпорядника сільської ради, членів сім»ї позивача та сусідів провів заміри земельної ділянки господарства позивача за допомогою метрової стрічки. Акти були складені на місці, копія якого вручалася дружині позивача, однак та відмовилася узяти, а тому документи були надіслані поштою. Не вважає Державний акт на право власності на землю, виданий на ім»я ОСОБА_4, яким володіє позивач, правовстановлюючим документом, як і сумнівається в достовірності рішення Вигодської сільської ради від 28 грудня 1998 року № 70, з бланку якого проглядається, що питання передачі землі ОСОБА_1 додруковано до іншого шрифту основного тексту рішення. Вказати межі земель історико-культурної спадщини не може, оскільки правовстановлюючі документи на історичний вал у с.Окопи ще не виготовлені. Зі слів сім»ї позивача та сім»ї сусідів ОСОБА_5 встановив, що вал захопила ще ОСОБА_4, а тому продовжує цими землями користуватися позивач, не бажаючи їх звільнити.

Доказом самовільного зайняття 0,00025 га земельної ділянки для облаштування огорожі є заміри, проведені ним в присутності землевпорядника та інших осіб, а щодо забруднення кювету – акт складений комісією сільської ради.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що допомагав інспектору Дмитріву В.А. 08 липня та 10 серпня 2010 року проводити заміри земельної ділянки, якою користується позивач. Заміри проводили метровою стрічкою, розміри були приблизні, оскільки без теодоліту точно площу земельної ділянки виміряти не можливо. Факт засмічення кювету позивачем підтвердили жителі села, що підписалися в акті від 21 липня 2010 року. Меж земель історико-культурного призначення в с.Окопи не встановлено. При замірах самовільно захопленої ділянки позивачем для спорудження огорожі, замірів усієї ділянки, якою користується позивач не проводили. Позивач має дозвіл на використання ділянки для спорудження огорожі, однак інспектор вирахував, що той відступив від площі, йому наданої.      

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно постанови від 13 вересня 2010 року № 40\2 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області Дмитрівим В.А. притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.52,53-1,188-5 КУпАП, і накладено штраф у розмірі 340 грн.

Як вбачається зі змісту постанови ОСОБА_1 не виконав вимоги припису № 000559 від 08 липня 2010 року і продовжує використовувати земельну ділянку площею 0,1771 га житлової громадської забудови без правовстановлюючих документів, крім того 10 серпня 2010 року виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,00025 га житлової забудови під облаштування огорожі для обслуговування житлового будинку і забруднив земельну ділянку площею 0,0041 га земель автомобільного транспорту (кювет) будівельними відходами в с.Окопи Борщівського району, чим порушив вимоги ст.ст.125,126,164 Земельного кодексу України, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст.52,53-1 та 188-5 КУпАП.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.  

 В заяві та в судовому засіданні позивач просить постанову про накладення адміністративного правопорушення скасувати і справу провадженням закрити, посилаючись на те, що вона є незаконною, оскільки інспектор повно та всебічно не дослідив всі матеріали справи, не врахував його доводи по справі і в результаті не дав їм належної оцінки, а також не дотримався вимог законодавства про адміністративні правопорушення.  

Як вбачається з матеріалів справ про адміністративні правопорушення, що оглянуті в судовому засіданні, відповідач, визнаючи позивача винним у вчиненні правопорушень, такий висновок зробив на підставі матеріалів адміністративних справ, оформлення яких не відповідає вимогам Інструкції з оформлення державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції та її територіальних органів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 28 квітня 2009 року № 205 (далі по тексту-Інструкція).

В порушення вимог ст.256 КУпАП та Інструкції, в протоколах не зазначено дати вчинення правопорушень, а лише зазначено, що 10 серпня 2010 року інспектором виявлено факт правопорушення.

Щодо забруднення земельної ділянки – в протоколі зазначена ділянка по АДРЕСА_1, а в схемі до акту перевірки біля ділянки з незавершеним будівництвом будинку, напроти господарства ОСОБА_5

У відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.ст.36,256), протокол оформляється на кожне вчинене правопорушення окремо, з дотриманням порядку, передбаченого ст.256 КУпАП), що не було зроблено відповідачем.    

В порушення вимог ст.ст.245,252 КУпАП старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Борщівському районі Дмитрівим В.Д. не було вжито всіх заходів, передбачених законом для всебічного, повного і об»єктивного з»ясування обставин справи.

На обґрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, інспектор не зіслався на жоден доказ.

Також відповідач не дав належної оцінки протоколам про адміністративне правопорушення №№ 000633, 000664 від 02 вересня 2010 року, які навіть не зазначив як додаток до постанови.

А в протоколі № 000663 зазначено, що 10 серпня 2010 року інспектором виявлено факт невиконання вимоги припису № 000559 від 08 липня 2010 року гр.ОСОБА_1, який продовжує використовувати земельну ділянку площею 0,1771 га, з них 0,1617 га земель житлової громадської забудови і 0,0154 га земель історично-культурного призначення без правовстановлюючих документів для обслуговування житлового і господарських будівель в с.Окопи по АДРЕСА_1; в протоколі № 000664 зазначено, що 10 серпня 2010 року інспектором виявлено факт, що гр.ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,00025 га земель житлової і громадської забудови (провулку) Вигодської сільської ради під встановлення огорожі для обслуговування житлового і господарських будівель і забруднив кювет  іншими будівельними відходами площею 0,0041 га земель автомобільного транспорту в с.Окопи по АДРЕСА_1, навпроти господарства ОСОБА_5

Як свідчать протоколи, підставою для їх оформлення стало, як вказує інспектор невиконання припису останнього, самовільне захоплення земельної ділянки та забруднення землі, за що передбачена відповідальність згідно ст.ст.52,53-1 та 188-5 КУпАП.

Позивач пояснив, що ні самовільного захоплення земельної ділянки, ні її засмічення він не вчиняв, а виконати припис інспектора не міг, оскільки останній вважає незаконним, а також безпідставним.

У відповідності до ст.53 КУпАП відповідальність наступає за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур»янами.

Під виробничими та іншими відходами, що є одним з елементів об»активної сторони цього правопорушення, а отже псують землю, що полягає в протиправній дії чи бездіяльності, що спричиняє постійну або тимчасову зміну біологічних або фізичних властивостей земної поверхні, яка стає тимчасово або постійно непридатною для використання за цільовим призначенням, - розуміють речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі виробництва чи іншої людської діяльності й не мають подальшого використання за місцем створення або виявлення і від яких їхній власник повинен позбутися шляхом утилізації.

Як пояснив відповідач та свідок ОСОБА_6, а також вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, кювет був засипаний будівельними відходами. Останні не є такими, що не мають подальшого використання за місцем створення або виявлення і від яких їхній власник повинен позбутися шляхом утилізації.

За таких обставин дії відповідача щодо складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП, а також рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за цією статтею КУпАП, суд вважає протиправними.  

Відповідальність за ст.188-5 КУпАП наступає за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів.

Згідно припису інспектора Дмитріва В.А. від 08 липня 2010 року № 000559 ОСОБА_1 приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства в 30-денний термін, а саме, виготовити правовстановлюючі документи та звільнити земельну ділянку площею 0,0154 га з земель історико-культурного призначення.

Ні з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, ні в судовому засіданні не здобуто доказів того, що позивач користується саме земельною ділянкою 0,1771 га, а з них 0,0154 га з земель історико-культурного призначення.

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 09 грудня 1998 року державним нотаріусом Борівської державної нотаріальної контори Пікулем Я.Г. за Р № 1-2633, та зареєстрованим в Борщівському БТІ: номер запису 1 в книзі 29, ОСОБА_1 купив у ОСОБА_9 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Вказаний будинок знаходиться у с.Окопи по АДРЕСА_1.

Також ОСОБА_4 передала позивачу державний акт на право приватної власності на землю, виданий Вигодською сільською радою 05 вересня 1997 року, а саме, на земельну ділянку площею 0,85 га, в тому числі для обслуговування житлового будинку площею 0,15 га.

Як зазначено в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Окрім того, згідно рішення дев»ятої сесії 23 скликання Вигодської сільської ради від 28 грудня 1999 року № 70, ОСОБА_1 надана земельна ділянка площею 1,07 га.

Свідок ОСОБА_10 з огляду на земельно-кадастрову книгу пояснив, що позивачу передані усі земельні ділянки, які належали ОСОБА_4

Посилання відповідача на те, що рішення № 70 від 28 грудня 1999 року є незаконним, суд вважає безпідставним.

Не довів відповідач в судовому засіданні і меж земельної ділянки площею 0,0154 га, яку позивач, згідно припису відповідача, мав би звільнити на протязі 30 днів.    

Таким чином, відповідач оформляючи протокол про адміністративне правопорушення та розглядаючи справу щодо ОСОБА_1 за вчинення ним адміправопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП, всебічно, повно й об»єктивно не з»ясував всіх обставин цього правопорушення, і безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідальність за ст.53-1 КУпАП наступає за самовільне зайняття земельної ділянки.

Термін «самовільне зайняття земельної ділянки» визначений відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Це будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутністю відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Рішенням 28 сесії п»ятого скликання Вигодської сільської ради від 02 липня 2010 року № 511 позивачу надана у власне користування земельна ділянка площею 0,008235 га з земель громадського користування, що прилягає до його господарства, для облаштування огорожі.

Відповідач не взяв до уваги зазначеного рішення, провів заміри земельної ділянки лише зі сторони будівництва нової огорожі, не навів документально підтверджених межових знаків згідно Державного акту, не порівняв фактичний розмір земельної ділянки із документально підтвердженими її межами.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, окрім креслення і замірів, проведених відповідачем метровою стрічкою, що свідчать про захоплення ОСОБА_1 земельної ділянки.

Постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обгрунтована достатніми і незаперечними доказами (сукупність даних протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази тощо).

При розгляді справи в порушення ст.ст.252,279,280 КУпАП відповідачем не досліджено жодні докази, які б підтверджували висновок інспектора про вину ОСОБА_1, навіть не має посилання на адміністративний протокол, не досліджено обставини, на які посилався ОСОБА_1, не опитано очевидців даного порушення, не забезпечено право користуватися юридичною допомогою адвоката.

Отже, судом встановлено, що при оформленні протоколів про адміністративне правопорушення, а так само і при розгляді справи про адміністративні правопорушення, відповідач - інспектор державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області Дмитрів В.А. порушив права позивача, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, не виконав вимог ст.ст.245, 246, 247, 251 та 252 КУпАП, не дотримався вимог ст.ст.279,280 КУпАП.

Що стосується заперечень відповідача щодо поновлення строку на оскарження, то суд їх до уваги не приймає, оскільки причина пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів є поважною, а тому строк звернення до суду підлягає поновленню.

За обставин, викладених вище, суд також вважає, що при винесені постанови відповідачем не було встановлено і доведено вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.52,53-1,188-5 КУпАП.

За таких обставин постанова державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області Дмитріва В.А. підлягає скасуванню, а справа закриттю.

На підставі викладено, а також ст.ст.9,33,36,52,53-1,188-5,245,246,247ч.1 п.1,251,268,279,280 КУпАП, керуючись ст.ст.288,293 КУпАП, ст.ст.2,6,7,11,17,71,159-162,167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.  

Постанову старшого державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області Дмитріва Василя Антоновича від 13 вересня 2010 року серії № 40\2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.52, 53-1, 188-5 КУпАП, ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушень, передбачених ст.ст.52, 53-1, 188-5 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу цих адміністративних правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення через Борщівський районний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду, а для відповідача протягом також ж строку з дня отримання копії постанови.

Головуючий:  підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                 Денисова Т.С.