СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
16 жовтня 2007 року |
Справа № 2-19/4323-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Черткової І.В.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 дов. № 11 від 26.04.2007 року;
відповідача: Мартинов Д.А. дов. № 4077/10/10-0 від 14.08.2007 року;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 05.06.2007 року у справі № 2-19/4323-2007А
за позовом суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим (вул. Фрунзе, 4, с.Кіровське, АР Крим, 97300)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим про спонукання до виконання певних дій. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають фактичним обставинам та діючому законодавству. Позивач заявою від 04.06.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить спонукати Державну податкову інспекцію в Кіровському районі АР Крим виключити із особистого рахунку 14809,10 грн., як суму, яка не підлягає стягненню.
Постановою господарського суду АР Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 05.06.2007 року у справі №2-19/4323-2007А позов суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задоволено. Суд спонукав Державну податкову інспекцію в Кіровському районі АР Крим виключити із особистого рахунку суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 14809,10 грн. фінансових санкцій, які застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення № 000131/192/23-3/2/0 від 19.11.2004 року як такі, що не підлягає стягненню.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції встановив, що має місце рішення господарського суду АР Крим від 21.04.2006 року у справі № 2-31/6478-2006 яким встановлено факт необгрунтованості застосування до позивача у даній справі фінансових санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення № 000131/192/23-3/2/0 від 19.11.2004 року. Оскільки вказані фінансові санкції на момент вирішення даного спору з особистого рахунку суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не виключені, суд першої інстанції визнав позовні вимоги обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Кіровському районі АР Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім цього, відповідач надав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Пропуск строку відповідач обґрунтовує тим, що постанову суду першої інстанції він отримав несвоєчасно.
Частиною 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 року Державній податковій інспекції в Кіровському районі АР Крим поновлено строк на апеляційне оскарження, справу призначено до слухання. Доводи апеляційної скарги полягають у неповному дослідженні судом першої інстанції обставин справи.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
З причини зайнятості в інших судових засіданнях суддів Фенько Т.П. та Дугаренко О.В., на підставі розпорядження в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії були здійснені заміни на суддів Черткову І.В. та Щепанську О.А.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як зазначалось, суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим про спонукання її виключити із особистого рахунку 14809,10 грн. фінансових санкцій, застосованих на підставі податкового повідомлення-рішення № 000131/192/23-3/2/0 від 19.11.2004 року як таких, що не підлягають стягненню.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72, тобто за наявності обставин, що звільнюють від доказування.
Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судовою колегією встановлено, що в провадженні господарського суду АР Крим знаходилась справа за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції до суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 14968,65 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 000131/192/23-3/2/0 від 19.11.2004 року.
Рішенням господарського суду АР Крим від 21.04.2006 року провадження у справі № 2-31/6478-2006 в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 160,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням № 000132/192/23-3/1/0 від 19.11.2004 року припинено. В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції відмовлено.
Під час розгляду господарським судом АР Крим вказаної справи було встановлено наступні обставини.
Алієва Заріна Меджитівна зареєстрована у якості суб'єкта підприємницької діяльності Кіровською районною державною адміністрацією АР Крим 23.04.2004 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію.
Державною податковою інспекцією у Кіровському районі було проведено перевірку СПД ОСОБА_1 по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності, за результатом якої складено акт № 000243 від 21.10.2004 року.
На підставі зафіксованих актом перевірки порушень, у відношенні суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2004 року № 000131/192/23-3/2/0 про застосування фінансових санкцій на суму 14809,10 грн. та рішення № 000132/192/23-3/1/0 про застосування штрафних санкцій на суму 160,00 грн.
Господарським судом АР Крим в рамках справи № 2-31/6478-2006 було встановлено, що фінансові санкції на суму 14809,10 грн. не являються податковими зобов`язаннями. Щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 160,00 грн., то суд встановив факт пропуску позивачем строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій.
Рішення господарського суду АР Крим від 21.04.2006 року у справі № 2-31/6478-2006 у встановленому законом порядку не оскаржувалось, не скасовувалось, у зв`язку з чим, набрало законної сили. Тому, обставини викладені в даному рішенні, є фактами, які додатковому доведенню не підлягають.
У зв`язку з цим, застосування на підставі податкового повідомлення-рішення № 000131/192/23-3/2/0 від 19.11.2004 року до СПД ОСОБА_1 фінансових санкцій є необгрунтованим, такі санкції підлягають виключенню з її особистого рахунку.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши зміст апеляційної скарги, судова колегія вбачає посилання відповідача на обставини, які вже являлись предметом дослідження -в рамках господарської справи № 2-31/6478-2006 та відносно яких є рішення суду, що набрало законної сили. При цьому, відповідач в апеляційній скарзі не наводить обставин, які б свідчили про невірне застосування господарським судом АР Крим норм матеріального права саме в рамках даної справи.
Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні господарським судом АР Крим оскарженої постанови порушень норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2007 року у справі № 2-19/4323-2007А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді І.В. Черткова
О.А. Щепанська