Справа № 2-а-48/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2010 р. Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого – судді В.С. КСЕНОФОНТОВА
при секретарі В.І. ОКОЛІТІ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» , суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».
На підставу своїх вимог спирається на те, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. є дитиною війни. Згідно статті 6 Закону з 01.01.2006 р. позивачці повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватися Відповідачем. Всупереч положенням статті 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийняті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, пунктом 17 статті 77 та статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20. 12. 2005 року та пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» 19. 12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно. Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу було обмежено. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, Відповідач зобов'язаний був здійснювати виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 та 2008 роки. Відповідно до положення ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Частиною 20 ст. 1 Бюджетного кодексу України визначено, що Закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державно бюджету України протягом бюджетного періоду. Як зазначалося вище, положення ст. 22 Конституції України передбачають заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Зупинення Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дії ст. 6 Закону на 2006 рік було грубим порушенням положень Основного закону України. Тому позивач вважає, що Відповідач зобов'язаний був керуватись Конституцією України як законом прямої дії та здійснити нарахування державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків і за 2006 рік також. З цих же міркувань виходив Конституційний Суд України, ухвалюючи Рішення №10 -рп/2008 від 22.05.2008р., зокрема в п. 5.4, якого встановлено, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняючи їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони».
Позивачем 31.08.2010 р, було направлено письмове звернення до Відповідача з вимогою здійснити нарахування належної йому, як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2009 рік та забезпечити їх виплату. Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач, як орган владних повноважень, відмовив позивачеві у його гарантованому Конституцією України та ст. 6 Закону праві. Позивач вважає, що відмова Відповідача є незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону Україні «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. В свою чергу, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, відмова Відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті позивачеві соціальної державної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону, як вважає позивач, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня – 498,00 гривень , з 1 листопада – 573,00 гривень. Таким чином, сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2009 рік становить: 6126,00х30% :100= 1240,20 гривня 20 копійок, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивач в судовому засіданні уточнив та підтримав позовні вимоги, а саме: просив провести нарахування державної соціальної допомоги згідно вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період шість місяців 2010 року.
Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся в Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області з письмовою заявою про підвищення пенсії на 30 відсотків від мінімальної пенсії по віку для непрацездатних, як особа що має статус «Діти війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними. Таким чином, позивач, як особа, що має статус «дитина війни» має право на щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії по віку з 9 липня 2007 року. Позивач отримав відмову від Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області щодо перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що не було прийнято відповідного законодавчого акту по відношенню до «дітей війни». Однак дана мотивація не може обґрунтувати відмову в призначенні вищевказаної надбавки, так як рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 є обов'язковим до виконання на території України. Крім того, дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок положень статей законів, які визнані неконституційними
Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуться замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати була призупинена.
Рішенням Конституційного Суду України № б - рп від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст. 29, 36 ч. 2, ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. 7,9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43,44,45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України, якими встановлено, що на 2007 рік зупинено дію положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом України «Про Державний бюджет України» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1, 3 ч. 2, ст. 6 ч. 2, ст. 8, ч. 2 ст.19, ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть, бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на вищенаведене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосувати саме ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).
Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» тобто термін з якого відповідач повинен нараховувати дану соціальну допомогу за 2008 рік слід обраховувати з 22.05.2008 року, з дня вступу в силу рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), за виключенням 10 відсотків мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008 році, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Державне мито суд вважає віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 21, ст. 152 Конституції України, законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп-2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 12, 17, 19, 99, 100, 159-162 КАС України
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити.
Визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги - протиправною.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі здійснити нарахування ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період шість місяців 2010 року, згідно вимог закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Апеляційна скарга на рішення подається в Київський апеляційний адміністративний суд через Маньківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів.
СУДДЯ В.С. КСЕНОФОНТОВ