У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.10.10                                                                                       Справа №2/135-10

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.     

при секретарі Акімовій Т.М.

          В присутності представників: від позивача –Діяментович Д.Г., довіреність від 21.04.10 р.; від відповідача – не з’явився.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»в особі Херсонської філії на рішення господарського суду Херсонської області від 27.07.2010 р. у справі № 2/135-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір ЛТД», м. Херсон (скорочено ТОВ «Сапфір ЛТД»);

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»в особі Херсонської філії, м. Херсон (скорочено ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»);

про стягнення суми,          

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2530 від 12.10.2010 р. справу № 2/135-10 передано на розгляд колегії судів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. колегією у складі: Хуторной В.М., Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М., справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя С.В. Скобєлкін) від 27.07.2010 р. по справі № 2/135-10 позов задоволено, стягнуто з ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»на користь ТОВ «Сапфір ЛТД»279357 грн. страхової виплати, 2793,57 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення мотивоване наявностю страхового випадку, та ще й у повному обсязі. Судом встановлено, що комплект ключів від застрахованого транспортного засобу було вкрадено, тобто вийшли з його користування всупереч волі власника автомобіля. При відсутності вини позивача, його протиправної поведінки та добросовісності у виконанні договірних зобов'язань за весь час дії полісів, суд визнав відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування такою, що суперечить чинному законодавству та порушує права ТОВ «Сапфір ЛТД».

Не погоджуючись з судовим рішенням, ЗАТ «АСК «ІНГО Україна», відповідач по справі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що судом першої інстанції не припинено провадження у зв’язку з розглядом справи № 3/159-09, за якою підстави позову були ті ж самі, що і по цій справі, по-друге, вигодонабувачем за договором страхування № 730575534 від 13.11.08 р. є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», відповідно, право на отримання страхового відшкодування належить лише йому, страхувальник не виконав обов’язків, передбачених правилами страхування щодо виклику правоохоронних органів, та дотримання строків надання необхідних для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування документів. Також відповідач вважає, що ТОВ «Сапфір ЛТД»невірно розраховано суму страхового відшкодування. Просить апеляційну скаргу задовольнити, судове рішення по справі скасувати.

Телеграмою від 11.10.10 р. представник відповідача просив розгляд справи відкласти через зайнятість в іншому судому засіданні. Вказане клопотання відхилене як процесуально необґрунтоване.

ТОВ «Сапфір ЛТД», відповідач по справі, у поданому відзиві зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням всіх обставин справи та у повній відповідності нормам матеріального та процесуального права.

Судовий процес здійснювався без застосуванням технічних засобів фіксації, в судовому засіданні 12.10.2010 р., оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

13 листопада 2008 року між ТОВ «Сапфір ЛТД»(страхувальник) та ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»в особі його Херсонської філії (страховиком) укладено договори страхування засобів наземного транспорту № 730575533 та №730575534 (далі договори страхування № 730575533 та №730575534), об'єктами яких є, відповідно, вантажний сідловий тягач DAF TE 95 XF 430, кузов (шасі) № НОМЕР_1, рік випуску 2000, реєстраційний № НОМЕР_2; та напівпричіп Krone SDP 24, кузов (шасі) № НОМЕР_3, рік випуску 1996, реєстраційний № НОМЕР_4, строком до 14 листопада 2009 року.

Згідно додаткової угоди № 1 від 11.12.08 р. до договору страхування № 730575533, вигодонабувачем за договором визначено ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», збільшено страхову суму за договором на 71340 грн. у зв’язку з збільшенням вартості вантажного сідлового тягача DAF TE 95 XF 430, кузов (шасі) № НОМЕР_1, рік випуску 2000, реєстраційний № НОМЕР_2, а також збільшено страхову премію на 1341,19 грн. та встнаволено строк її сплати до 12.12.2008 року.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 11.12.08 р. до договору страхування №730575534, вигодонабувачем за договором визначено ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», збільшено страхову суму за договором на 31500 грн. у зв’язку з збільшенням вартості напівпричепа Krone SDP 24, рік випуску 1996, реєстраційний № НОМЕР_4, а також збільшено страхову премію на 428,40 грн. та встановлено строк її сплати до 12.12.2008 року.

За положеннями пункту 1 договорів страхування № 730575533 та №730575534, відшкодування з страхового випадку визначається в межах страхової суми з урахуванням франшизи при пошкодженні, повній загибелі транспортного засобу, внаслідок страхових випадків: дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб, угону. Виплата відшкодування здійснюється з вирахуванням зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході ремонту транспортного засобу. Франшиза визначена у розмірі 2500 грн., для угону –5 %.

Крім того, вказаними договорами було передбачено також страхування цивільної відповідальності власника автотранспортного засобу та майнових інтересів, пов’язаних з життям, здоров’ям та працездатністю водіїв та (або) пасажирів, що знаходяться в застрахованому транспортному засобі (скорочено ТЗ).

Строк дії договорів страхування № 730575533 та №730575534 встановлено пунктом 4 договорів, з 00.00 год. 15.11.08 р. до 24.00 год. 14.11.09 р.  

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.11.09 р. по справі № 3/159-09 встановлено, що 25.12.2008 року за дорученням керівника підприємства позивача, водій ТОВ «Сапфір ЛТД», на вантажному сідловому тягачі DAF TE 95 XF 430 (кузов (шасі) № НОМЕР_1, рік випуску 2000, реєстраційний № НОМЕР_2) з напівпричіпом Krone SDP 24, (кузов (шасі) № НОМЕР_3, рік випуску 1996, реєстраційний № НОМЕР_4) виїхав в напрямку смт. Станиця Луганської області. Метою виїзду автомобіля до пункту призначення було його подальше передання у строкове платне користування третім особам. В районі ринку даного селища водій (гр. ОСОБА_1) тимчасово залишив, закривши на ключ, автомобіль з напівпричепом, а через деякий час повернувся до транспортного засобу на іншому автомобілі як пасажир. Залишивши у ньому документи з ключами, ОСОБА_1 зупинив цей автомобіль біля магазину, а коли повернувся, то водій легковика разом з документами та ключами від вантажівки зник. Після цього було встановлено, що з місця парковки зник автомобіль DAF TE 95 XF 430 з напівпричепом Krone SDP 24. Вищенаведені обставини стали підставою звернення ТОВ «Сапфір ЛТД»до Станично - Луганського районного відділу УМВС України в Луганській області про дану подію. Про незаконне заволодіння транспортним засобом. 27.12.2008 року негайно було повідомлено страхову компанію. Далі, прибувши до м. Херсона, директором ТОВ «Сапфір ЛТД»Сорокунським С.М. було особисто повідомлено страхового агента, який безпосередньо страхував транспортний засіб.

По факту викрадення транспортного засобу, заступником начальника СО СВ Станично-Луганського РВ УМВС України в Луганській області 27.12.08 р. було винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту привласнення не встановленими особами чужого майна (вантажного сідлового тягача та напівпричепа) шахрайським шляхом.  

За поясненнями позивача, вказану постанову було оскаржено до прокуратури Луганської області, і 12.01.10 р. було отримано листа із Станично-Луганського РВ УМВС України в Луганській області з постановою про порушення кримінальної справи № 30/09/0331 від 22.12.09 р. за ч. 3 ст. 289 КК України, по факту незаконного заволодіння застрахованими ТЗ (а.с. 38-40).

По вказані обставини позивачем було повідомлено страхову компанію листами від 21.01.10 р. та 26.02.10 р.

Відповідач своїм листом від 30.07.2009 року (вих. № 5398) відмовив ТОВ «Сапфір ЛТД»у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі, виходячи з порушення страхувальником покладеного на нього обов’язку з надання повного комплекту ключів від застрахованого транспортного засобу.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.11.09 р. по справі № 3/159-09 було відмовлено у задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування через обставини порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство), а не ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом), що свідчить про відсутність настання страхового випадку.

Після порушення 22.12.09 р. кримінальної справи № 30/09/0331 від 22.12.09 р. та відсутності відповідей на листи від 21.01.10 р. та 26.02.10 р., ТОВ «Сапфір ЛТД»змінивши підстави позову, звернулося 12.07.10 р. з позовом по даній справі до господарського суду Херсонської області, який задовольнив його.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР (далі Закон про страхування), страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 26 Закону про страхування визначає порядок відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні. Так, підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових  виплат, якщо це не суперечить закону.

Таким чином, розширений перелік (крім приписів закону) підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування може міститися тільки в договорі страхування.

Зі змісту листа ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»№ 5398 від 30.07.09 р. вбачається, що єдиною підставою відмови у виплаті страхового відшкодування відповідачем визначено п. 9.2 договорів страхування № 730575533 та № 730575534 та п. 15.2.4 «Правил добровільного страхування наземного транспорту  (крім залізничного) (автокаско)», затверджених головою правління ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»від 19.12.2006 року –відсутність надання повного комплекту ключів від транспортного засобу.

Колегія суддів вважає, що вказана підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування суперечить статті 26 Закону про страхування, та не може вважатися обґрунтованою.

Підпунктом «г»пункту 9.2 договорів страхування № 730575533 та № 730575534, визначено, що страховик має право цілком чи частково відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник чи його представник не надав документи, які необхідні для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування, чи подав документи, оформлені з порушенням дійсних норм (відсутній номер, печатка чи дата, наявність виправлень) та такі, що містять недостовірну інформацію.

Пунктом 13.2.11 «Правил добровільного страхування наземного транспорту  (крім залізничного) (автокаско)»передбачено серед переліку документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір шкоди –повний комплект ключів від транспортного засобу та оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ –у випадку незаконного заволодіння ним шляхом викрадення, за виключенням грабежу та розбою.

В даному випадку п. 9.2 договорів страхування № 730575533 та № 730575534 застосуванню не підлягає, оскільки вина відповідача у порушенні вказаних умов договору та Правил добровільного страхування наземного транспорту  (крім залізничного) (автокаско) відсутня.

В підтвердження цих обставин, позивачем надано постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 31.03.10 р., яка свідчить, що ОСОБА_1 (водій ТОВ «Сапфір ЛТД») звертався до правоохоронних органів з заявою про крадіжку ключа запалення від автомобіля DAF TE 95 XF 430, але з підстав того, що сума збитків спричинених у результаті протиправного заволодіння майном є меншою 86,90 грн., Ленінським РВ Луганського міського управління в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого статтею 185 Кримінального кодексу України (крадіжка - таємне викрадення чужого майна) було відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов до вірних висновків з того приводу, що комплект ключів від застрахованого транспортного засобу було вкрадено, тобто вказаний предмет вийшов з володіння працівника позивача всупереч його волі. На даний час позивач позбавлений можливості отримати належні йому ключі, і за відсутності його вини та з підстав, що не залежать від його волевиявлення, не в змозі виконати вимоги страхувальника

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Крім того, з вищенаведених правил, а також з договорів страхування № 730575533 та № 730575534 не можливо встановити в якій кількості комплект ключів є повним.

19.06.2009 року на вимогу керівництва відповідача ТОВ «Сапфір ЛТД»передало ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів  ХОС № 344634, ХОС № 344632 та один комплект ключів від транспортного засобу  DAF TE 95 XF 430, реєстраційний № НОМЕР_2, про що було складено акт прийому - передачі.

Страховий випадок визначено статтею 8 Закону про страхування як подію, що передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Договорами страхування № 730575533 та № 730575534 серед страхових випадків визначено угон, тобто неправомірне заволодіння чужим транспортним засобом. Настання такого страхового випадку підтверджено постановою про порушення кримінальної справи № 30/09/0331 від 22.12.09 р. за ч. 3 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння ТЗ з будь-якою метою). Наявність підстав, визначених статтею 26 Закону про страхування та умовами договору страхування, для відмови у страховому відшкодуванні відповідачем, в підтвердження своїх заперечень, не доведено. Відповідно, ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»неправомірно було відмолено ТОВ «Сапфір ЛТД»у виплаті страхового відшкодування.

Посилання заявника апеляційної скарги на несвоєчасне подання необхідних документів та на недостовірність відомостей, наданих позивачем, свого підтвердження не знаходять.

Відповідно до п. 13.3 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (автокаско), наведені у розділі 13 Правил документи мають бути надані страховику не пізніше 90 робочих днів з дати настання страхового випадку (або з моменту першої можливості отримання документів, строк видачі яких визначений законодавством або обставинами іншого характеру).    

ТОВ «Сапфір ЛТД»було надано постанову про порушення кримінальної справи № 30/09/0331 від 22.12.09 р. ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»21.01.10 р., про що свідчить Лист від 21.01.10 р., тобто в межах 90 днів з дати її винесення.

Лист прокуратури Станично-Луганського району від 50с/10 від 13.03.10 р. не свідчить про підробку будь-яких документів або надання неправдивих відомостей позивачем по справі, а надання нібито неправдивих відомостей не було підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.  

Позивачем було виконано умови договору страхування щодо оформлення страхового випадку та надання необхідних документів страховику для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування. Наведеного ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»не спростовано.

Підсумовуючи викладене, ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»неправомірно було відмолено ТОВ «Сапфір ЛТД»у виплаті страхового відшкодування.

Щодо особи, яка має право на страхове відшкодування слід зазначити наступне.

Дійсно додатковими угодами № 1 від 11.12.08 р. до договорів страхування № 730575533 та № 730575534 було внесено змін, які в тому числі стосувалися вигодонабувача –ВАТ «Райфайзен Банк Аваль».

Згідно ч. 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону про страхування, страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Призначаючи вигодонабувача за договорами страхування  № 730575533 та № 730575534, сторони договору не змінили порядку здійснення страхової виплати, не значили про наявність права на таку виплату лише у вигодонабувача. Право страхувальника на отримання страхового відшкодування, передбачене пунктом 7.3 договорів, з тексту виключено не було. В будь-якому випадку ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» здійснив своє волевиявлення, як вигодонабувач, та надав згоду на отримання страхового відшкодування ТОВ «Сапфір ЛТД», що підтверджується листом ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» № 04-02/2873 від 17.08.09 р.

Щодо суми страхової виплати слід зазначити наступне.

Договором страхування не врегульовано порядок визначення розміру страхового відшкодування та його виплати у випадку угону ТЗ, тому слід звернутися до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (автокаско).

Згідно пункту 14.7 вказаних Правил, виплата відшкодування за ризиком незаконного заволодіння ТЗ здійснюється в межах страхової суми з урахуванням франшизи та зносу, який для даної ситуації згідно п. 16.2 Правил становить 15 %.

Таким чином, розмір страхового відшкодування повинен складати:

- за договором страхування № 730575533: 220320 грн. (204060 грн. + 71340 грн. (додаткова угода № 1 від 13.11.08 р.) - 5% (франшиза) - 15 % (знос).

- за договором страхування № 730575534: 97200 грн. (90000 грн. + 31500 грн. (додаткова угода № 1 від 13.11.08 р.) - 5% (франшиза) - 15 % (знос).

Загальна сума відшкодування –317520 грн. Позивачем заявлено 279357 грн., тобто в межах правильної суми.

Розрахунки, вказані в апеляційній скарзі є невірними, оскільки здійснені без врахування додаткових угод № 1 від 13.11.08 р. до договорів страхування № 730575533 та № 730575534.

Щодо доводів відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив  господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтереси, та з якими норми матеріального права пов’язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків суб’єктів спірного матеріального правовідношення. Підстави позову можуть бути правовими та фактичними.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмінностей підстав за позовами по даній справі та справі № 3/159-09.

Так, ТОВ «Сапфір ЛТД» було оскаржено постанову Станично-Луганського РВ УМВС України в Луганській області до прокуратури Луганської області, і 12.01.10 р. отримано постанову про порушення кримінальної справи № 30/09/0331 від 22.12.09 р. за ч. 3 ст. 289 КК України, по факту незаконного заволодіння застрахованими ТЗ, в той час як позов по справі № 3/159-09 базувався на обставинах порушення кримінальної справи по факту привласнення не встановленими особами чужого майна (автомобіля та напівпричепа) шахрайським шляхом (постанова від 27.12.08 р., ч. 2 ст. 190 КК України), що в подальшому призвело до висновку господарського суду Херсонської області про відсутність страхового випадку, оскільки шахрайство не входило до переліку страхових ризиків.

Таким чином, позивачем по даній справі у порівнянні із розглядом справи № 3/159-09 було змінено фактичні підстави позову, тобто обставини, якими страхувальник обґрунтовував позовні вимоги.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»в особі Херсонської філії, м. Херсон залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 27.07.2010 р. у справі № 2/135-10 –без змін.

Постанову складено в повному обсязі 15.10.10 р.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.