Справа № 2-а-3738/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                  головуючого                      Ломакіна В.Є.

за участю секретаря          Свірської І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО № 141160 від 18.08.2010 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за проїзд на заборонений сигнал світлофора. Свої позовні вимоги мотивує тим, що проїхав регульований пішохідний перехід на сигнал світлофора зеленого кольору, а тому вважає, що правил дорожнього руху він не порушував, а оскаржувана постанова винесена незаконно та необґрунтовано.  

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав із підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області Логовський О.С. позовні вимоги не визнав, вважає оскаржувану постанову законною, просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 164236 від 18.08.2010 року, ОСОБА_1 18 серпня 2010 року о 19 год. 30 хв. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, керуючи транспортним засобом марки "Шкода" державний номерний знак НОМЕР_1, проїхав на заборонений сигнал світлофора, чим порушила вимоги п.8.7.3 "е" ПДР України.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО № 141160 від 18.08.2010 року, винесеною інспектором ОР ДПС ОДДЗ в Тернопільській області Лучкович А.І., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Згідно п. 8.7.3 "е" ПДР України, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

На вимогу суду, доказів того, що позивач проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофора червоного кольору відповідач суду не надав.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3. показали, що ОСОБА_1 вимог правил дорожнього руху не порушував, оскільки виїхав на регульований пішохідний перехід на дозволений сигнал світлофора зеленого кольору, а тому вважають, що інспектор ДПС оформив адміністративні матеріали відносно позивача безпідставно та неправомірно.

    Відповідно до вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, в постанові по справі про адміністративне правопорушення, необхідно вказати докази, на яких опирається висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 18.08.2010 року вбачається, що позивачем було надано пояснення, згідно з якими він правил дорожнього  руху не порушував. Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказом по справі являються також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в постанові винесеній працівником ДАІ, не приведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

Зважаючи на те, що позивач у своїх письмових поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення заперечив свою вину у порушенні ПДР України та у позовній заяві вказав, що рухався на дозвільний сигнал світлофора, суд вважає, що протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо для доведення вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, в той час, як відповідач не надав суду доказів, які б спростували пояснення позивача та доводили правомірність винесеної постанови, хоча відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО № 141160 від 18 серпня 2010 року, а провадження у справі закрити.

Керуючись п. 8.7.3 "е" ПДР України,  ст.ст. 122, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 1, 10, 11, 18, 71, 158 – 163, 171-2, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов – задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО №141160 від 18 серпня 2010 року, винесену інспектором ОР ДПС ОДДЗ в Тернопільській області Лучковичем А.І., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., а провадження у справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                     Ломакін В.Є.

    Копія вірна

    Суддя                                     Ломакін В.Є.