донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.10.2010 р. справа №7/75пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін :
від позивача:
від відповідача:ОСОБА_1, ОСОБА_2 дов. від 01.10.2010 р.
не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
на рішення господарського суду Донецької області
від03.06.2010 року
у справі№ 7/75пд (суддя Сгара Е.В.)
за позовом
до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області
про зобов’язання відповідача внести зміни до договору № 12/359 від 14.08.2006 року
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області про зобов’язання внести зміни до договору № 12/359 від 14.08.2006 року.
Господарський суд Донецької області рішенням від 03.06.2010р. у справі № 7/75пд відмовив у задоволенні позовних вимог з причин недоведеності істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору чи істотного порушення відповідачем договору або інших умов, які спричинили б необхідність внесення змін в односторонньому або судовому порядку у договір, якій на теперішній час є діючим.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1, не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2010р. у справі № 7/75пд, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що узгоджений в договорі порядок оплати за електроенергію суперечить приписам п.6.6 Правил користування електричною енергією, згідно якого відпуск електроенергії може здійснюватись за фактичну кількість спожитої електроенергії за взаємною згодою сторін, тоді як фактично розрахунок вартості за спожиту електроенергію здійснюється за тарифами, які діють в кінці розрахункового періоду.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Враховуючи той факт, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №12/359 від 14.08.2006р. Згідно п.9.4 Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 01.01.2007р. Договір вважається продовженим щорічно на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Господарським судом правильно встановлено, що на час розгляду справи сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п.1 Договору, постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу (позивачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 75,3 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: на межі балансового розмежування мереж ПЕМ.
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача внести зміни до договору №12/359 від 14.08.2006р. стосовно порядку оплати поставленої електроенергії по факту її споживання.
Пунктом 4 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до п.1.13 ПКЕЕ, укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Згідно з п.п.1, 2 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Позивач, не надав суду доказів направлення відповідачеві пропозиції про зміну умов договору із зазначенням, яким саме чином та в якій частині (пункті, розділі тощо) такий договір повинен бути змінений та з яких підстав (правове обґрунтування), тобто в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачеві документів на виконання ст.188 Господарського кодексу України та ст.651 Цивільного кодексу України.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Листи б/н від 19.02.2008р., б/н від 03.02.2009р., б/н від 10.02.2010р. як належні та допустимі докази звернення позивача до відповідача з пропозицією змінити діючий Договір, судом не приймаються з огляду на той факт, що постачальником електричної енергії за Договором №12/359 від 14.08.2006р. є „ВАТ „Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж, тоді як з вищевказаними листами позивач звертався до невідомої фізичної особи –начальника Першотравневого РЕС Грищенка Д.В.
Посилання позивача на постанову слідчого прокуратури Першотравневого району від 15.05.2009р. та лист НКРЕ України №2550/11/17-09 від 15.04.2009р. в обґрунтування того, що оплата за електричну енергію повинна здійснюватись даним споживачем саме за фактичними показами приладів обліку за розрахунковий період обґрунтовано господарським судом не прийняті до уваги, оскільки вищевказані документи та дані, які в них містяться не є обов’язковими для господарського суду та розглядаються судом у сукупності з іншими матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене слід визнати, що позивач з пропозицією щодо зміни діючого договору до постачальника електричної енергії (відповідача по справі), у встановленому діючим законодавством порядку не звертався, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.
Відповідно до п. 6.6 Правил, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.
Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.
Відповідач є монополістом у сфері постачання електричної енергії за регульованим тарифом (ліцензія № 323823).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним становищем є застосування різних умов до рівнозначних угод без об’єктивно виправданих на те причин.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Укладення господарських договорів є обов’язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов’язкового укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладений та діє договір про постачання електричної енергії №12/359 від 14.08.2006р., в тому числі, з додатком №5, що регулює порядок розрахунків за електроенергію.
Позивач фактично вимагає внести зміни до діючого Договору щодо порядку розрахунків між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно певно визначених умов.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на небажання (невигідність для нього) здійснювати передплату за споживання електроенергії, а також на той факт, що позивач є єдиним підприємцем, який випікає хліб та хлібобулочні вироби у смт. Мангуш, правових обґрунтувань позовних вимог позивачем не наведено.
Тоді як, договір з додатками до нього, в тому числі, додаток №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” підписані, в тому числі, споживачем без будь-яких зауважень, а умови оплати, визначені у Договорі, позивачем тривалий час виконувались.
Враховуючи той факт, що позивачем не доведено істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору чи істотного порушення відповідачем договору або інших умов, які спричинили б необхідність внесення змін в односторонньому або судовому порядку у договір, який на теперішній час є діючим, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 про зобов’язання Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області внести зміни до договору № 12/359 від 14.08.2006 року.
На підставі наведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2010р. у справі № 7/75пд підлягає залишенню без змін, підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги за викладеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2010р. у справі № 7/75пд залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС