ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07.10.2010                                                                Справа №  2/148-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Чумаченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Компанії ОРКА Текстиль Сан.ве Туризм Тиджарет А.Ш., Туреччина

до Фізичної  особи-підприємця  ОСОБА_3, м.Херсон  

про стягнення 178507,65 євро

за участю представників сторін:

від  позивача - Гладушко О.В., довіреність в матеріалах справи  

від  відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

Компанія ОРКА  Текстиль Сан.ве Туризм Тиджарет А.Ш. звернулась до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення 178507,65 Євро за отриманий нею у 2007 році товар, оплату якого здійснено не було.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з посиланням на надані докази та матеріали справи.

Відповідач втретє до суду не прибув, про причини неприбуття в судове засідання не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу не надав. В той же час, матеріали справи свідчать про те, що ПП ОСОБА_3 належним чином повідомлялась про порушення справи, виклик до суду, відкладення розгляду справи, зобов'язання надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, доказів сплати боргу або обґрунтування причин його несплати.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть  участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи на 07.10.2010 року, суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому  засіданні.

При цьому, суд зауважує, що у господарському судочинстві принцип змагальності передбачає покладання доказування на сторони, покладає на них відповідальність за доведення їх вимог та заперечень; вимагає від сторін ініціативи від сторін та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду і т.і.), так і обов'язки (зокрема добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи).

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходились у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх неправомірності. При цьому суд зауважує, що розгляд справи судом у разі неявки в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не є порушенням приписів ст. 77 ГПК України та не є підставою для подальшого скасування рішення господарського суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі матеріалів і доказів, що знаходяться у справі і надані позивачем.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, заслухавши представника позивача, дослідивши правовідносини сторін і умови договору між ними, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у 2007 році до компанії ОРКА Текстиль Сан. ве Туризм Тиджарет А.Ш., юридичної особи за законодавством Туреччини звернулась ОСОБА_3, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа за законодавством України з приводу поставки товарів для ведення підприємницької діяльності у торговельному центрі АДРЕСА_2.

На підставі домовленостей сторін спору, досягнутих у ході переговорів, поставка товарів відбуватиметься з 19 травня 2007 року на умовах FOB - Istanbul та відповідно до вантажно-митних документів, рахунків - фактур і специфікацій до них, які містять усі істотні умови договору поставки.

Так, позивачем здійснено митне оформлення та поставку товару, а відповідачем прийнято:

1) 19 травня 2007 року на суму 155 670,15 доларів США, (115 396,70 Євро);

2) 07 червня 2007 року на суму 7 904,29 доларів США (5 846,80 Євро);

3) 16 серпня 2007 року на суму 41 462,91 доларів США (30 899,5 Євро);

4) 06 вересня 2007 року на суму 29 960,00 доларів США (22 046,21 Євро);

5) 13 вересня 2007 року на суму 4 470,68 доларів США (3 237,75 Євро);

6) 04 жовтня 2007 року на суму 27 100,50 доларів США (19 205, 23 Євро);

7) 10 жовтня 2007 року на суму 35 537,50 доларів США (25 315,22 Євро);

8) 01 листопада 2007 року на суму 19 671,70 доларів США (13 692,40 Євро);

9) 10 грудня 2007 року на суму 11801,80 Євро;

10) 19 грудня 2007 року на суму 6 577,60 Євро.

Здійснення вищезазначених поставок товару підтверджується копіями митних документів та рахунками-фактурами по кожній з цих операцій.

Таким чином позивачем протягом 2007 року було здійснено поставку товару, а відповідачем прийнято такий товар на загальну суму 254 019, 21 Євро.

З  усього   об'єму   поставленого  товару   відповідачем   повернуто,   а   позивачем   прийнято 18 серпня та 31 жовтня 2007 року товару вартістю 174 Євро.

Таким чином протягом 2007 року позивачем було поставлено товарів відповідачу на загальну суму: 254 019,21 Євро - 174 Євро = 253 845, 21 Євро. де: - 254 019, 21 Євро - вартість поставленого товару відповідачу; -174 Євро - вартість повернутого позивачеві товару.

Отже загальна сума, що підлягає сплаті відповідачем на користь позивача становить 253 845, 21 Євро.

Відповідачем протягом 2007 року була сплачена або в інший спосіб погашена лише частина заборгованості у сумі 75337,56 Євро.

Факт сплати відповідачем частини суми боргу за поставку товарів позивачем у розмірі 97 050, 33 Євро є поведінкою, що свідчить про визнання відповідачем зобов'язання, що виникло та існує з приводу поставки товарів.

Таким чином, заборгованість відповідача складає:

253 845, 21 Євро - 75337,56 Євро = 178507,65 Євро,

Враховуючи це, позивачем у 2008-2009 рр. неодноразово здійснювалися спроби досудового врегулювання спору, що виражалося у телефонних переговорах та направленні претензій, проте відповідач їх проігнорував, а тому, станом на даний час позивач вважає, що вжив усіх можливих заходів до вирішення спору у досудовому порядку.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписи ст. 265 ГК України закріплюють, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується  передати (поставити) у зумовлені  строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони спору в процесі переговорів досягли домовленостей про те, що поставка здійснюватиметься на умовах FOB - Istanbul, відповідно до правил Incoterms 2000, тим самим визнаючи їхній імперативний характер для врегулювання цих відносин.

Враховуючи попередній абзац, cторони спору дійшли згоди зокрема про таке:

-          обов'язками продавця є надання відповідачу згідно договору товарів, комерційних рахунків - фактур або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності. (А. 1.); вантаження товару на борт судна, вказаного покупцем, в обумовлену дату або в межах обумовленого строку в названому порту відвантаження у відповідності зі звичаями порту (А. 4).

-          обов'язками покупця є оплата передбаченої договором ціни товару (Б. 1.).

Статтею 53 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про договори міжнародної купівлі - продажу товарів»визначається, що обов'язком покупця є оплата ціни за товар та прийняття поставки товару.

Позивач належним чином виконує свої зобов'язання, здійснюючи поставку товарів відповідачу для ведення підприємницької діяльності у торговельному центрі АДРЕСА_2. Натомість, dідповідач зі своєї сторони неналежно виконує зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Згідно ст. ст. 193 ГК України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, з урахуванням осноположних принципів ділової та договірної практики, якими є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи викладене, у відповідача існує заборгованість, яка виникла через порушення ним зобов'язань за умовами договору поставки та підлягає сплаті на користь позивача.

Судові витрати по справі суд покладає на відповідача згідно до положень ст. 49 ГПК України, оскільки саме з вини останнього спір доведено до судового розгляду.

на підставі викладеного, вищезазначених норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82, 83, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд  

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.  

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інші дані невідомі на користь компанії ОРКА Текстиль Сан. ве Туризм Тиджарет А.Ш., giirsel Mali, Yalim sok. No:5, Okmeydani/Istambul, Turkey, інші дані не відомі 178507,65 (сто сімдесят вісім тисяч п'ятисот сім 65 Євро) боргу, 1835,00 (одна тисяча вісімсот тридцять п'ять 00 Євро) державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

         Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                      15.10.2010 року