УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року місяця серпня дня 09 колегія судців судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Іващенко В.В. Суддів: Берзіньш B.C.
Шестакової Н.В. При секретарі: Бурової Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 22.02.2006р. в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 22.02.2006р.позов задоволено.
Постановлено: стягнути з ОСОБА_1 користь ОСОБА_3 1500 грн., на користь ОСОБА_4 1000 грн. - грошову компенсацію відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, а також 8 грн. 50 коп. - судовий збір на користь державного бюджету.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 1172 ЦК України, згідно з якою юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія судців вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не являється обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що вироком Красно перекопського міськрайонного суду від 07.06.2004р., що набрав законної сили, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 154 КК України, а саме в примушенні жінки до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка службово залежна. Враховуючи, що вироком суду доведено вину відповідача у скоєні злочину відносно позивачів, і ці дії відносяться до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, які характеризуються виключною аморальністю та цинічністю дій винної особи, а також прямим умислом,
Справа № 22-5375/2006р. Головуючий в суді першої інстанції:
Зінькова В.І. Доповідач: В.В. Іващенко
моральна шкода відшкодовується цією особою з урахуванням характеру порушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на фактах і обставинах, встановлених судом, правильному зазначенню змісту і характеру виниклих правовідносин, норми матеріального права, яка регулює ці правовідносини.
Довід апеляційної скарги про те, що суд не застосував вимоги ч. 1 ст. 1172 ЦК України, яка підлягає застосуванню, і ухвалив незаконне рішення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що моральна шкода була завдана позивачкам злочинними діями відповідача, а не в результаті невиконання або неналежного виконання ним своїх трудових обов'язків. За таких обставин висновок суду про те, що підприємство, з яким відповідач знаходився в трудових відносинах, не може відповідати за злочинні дії свого працівника, являється правильним.
Враховуючи, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів, керуючись ч.1 ст.308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу. Керуючись ст. 303, 304, ч.1 ст. 308, 314, 315 Цивільного процесуального Кодексу України, судова колегія
У X В А ЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 22.02.2006р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду АР Крим протягом двох місяців.