У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.08.10 Справа №28/416/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Лолі Н.О.
за участю представників:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився;
від ВДВС: Ткаченко О.Г., довіреність № 8035/02 від 15.05.09;
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Токмак Запорізької області,
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.04.2010р. у справі № 28/416/08
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м. Дніпропетровськ,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Токмак Запорізької області,
про стягнення суми,
за скаргою відповідача на дії відділу державної виконавчої служби Токмацького районного управління юстиції у Запорізькій області; про виключення з акту опису і арешту майна,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням в.о.голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2126 від 25.08.2010р. справа № 28/416/10 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Антоніка С.Г.; суддів: Кричмаржевського В.А., Мойсеєнко Т.В., яка прийняла справу до свого провадження.
За заявою представника ВДВС судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами. За його згодою у судовому засіданні колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.04.2010р. у справі № 28/416/08 (суддя Яцун О.В.) у задоволенні скарги ФОП ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що перебування майна в заставі у банку не може бути забороною для державного виконавця щодо його арешту та опису. Дії державного виконавця у даному випадку відповідають вимогам ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження». У той же час, зазначає суд, у разі реалізації заставленого майна, грошові кошти, отримані в результаті виконання цих дій, відповідно до законодавства перераховуються у першу чергу заставодержателю, і лише потім задовольняються вимоги інших кредиторів.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Фізична особа-підприємця ОСОБА_2 звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що державний виконавець не повідомив заставодержателя про звернення стягнення на заставлене майно та не повідомив заставодержателя про право на звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, не з’ясував, чи знаходиться майно у заставі, чи є інші заставодержателі цього майна. Крім того, вказує, що державним виконавцем не проведена оцінка майна. Відповідач вважає, що суд при прийнятті ухвали не врахував всі наведені обставини, у зв’язку із чим вона підлягає скасуванню.
У судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, надіслав до суду письмовий відзив, в якому вважає ухвалу суду такою, що винесена у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Вказує, що станом на 12.02.2010р. на спірний автомобіль обтяжень не було встановлено, доказів знаходження зазначеного майна в заставі банку скаржником не надано, у реєстрі обтяжень такого обтяження не встановлено. Крім того, перебування майна у заставі банку не може бути забороною для державного виконавця щодо його арешту та опису. Зазначає, що відповідач вчиняє всі можливі дії по затягуванню проведення виконавчих дій з метою ухилення від виконання судового рішення. Просить ухвалу господарського суду Запорізької області залишити без змін, а скаргу відповідача без задоволення.
Представник відділу державної виконавчої служби Токмацького районного управління юстиції у Запорізькій області у судовому засіданні вказав на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та безпідставність доводів скарги відповідача. Просить залишити останню без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без присутності представників сторін.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суд знаходить останню такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу місцевого господарського суду залишає без змін з огляду на наступне.
Як встановлено матеріалами справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 26.11.2008р. у справі № 28/416/08, залишеним без змін апеляційною інстанцією, позов задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агросфера»32957,45грн. відсотків на прострочену заборгованість по товарному кредиту, 329,58грн. державного мита та 118,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
На виконання рішення видано судом наказ від 15.12.2008р.
08.04.2010р. державним виконавцем Ткаченко О.Г. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного наказу господарського суду Запорізької області.
Державним виконавцем у постанові встановлено строк для добровільного виконання судового рішення –до 14.04.2009р.
У встановлений строк рішення суду боржником у встановленому порядку не виконано.
У зв’язку із цим 12.02.2010р. державним виконавцем було проведено опис та арешт рухомого майна боржника, а саме: легкового автомобілю ЗАЗ, моделі Т13110, року випуску 2005, зеленого кольору, кузов YGDT 1311050257544, тип ТЗ –легковий седан, державний номер НОМЕР_1. Як вбачається з акту опису та решту майна, доданого боржником до скарги, при проведенні опису майна була присутня дружина боржника ОСОБА_3, яка не зазначила жодних зауважень в акті.
Скаржник обґрунтовує свої вимоги про виключення зазначеного майна з акту опису й арешту майна тим, що зазначений автомобіль, що йому належить та включений до акту опису й арешту майна, на момент здійснення державним виконавцем опису й арешту майна знаходився у заставі банку згідно договору застави від 09.03.2006р., укладеного на виконання кредитного договору від 07.03.2006р. У зв’язку з цим вважає дії державного виконавця незаконними з посиланням на ст.14, 15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні скарги на дії ВДВС у зв’язку з наступним.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника.
Таким чином, законодавство не передбачає обмежень для державного виконавця при описі та арешті майна боржника щодо заставленого майна.
Що стосується посилання відповідача на ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до ч.1 якої для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, - колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки у даному спірному випадку оскаржуються дії державного виконавця щодо включення майна до акту опису й арешту, а не дії по зверненню стягнення на майно, норми статті 52 Закону застосовувати до спірних відносин передчасно та необґрунтовано. Доказів того, що державним виконавцем здійснювалося звернення стягнення на зазначене майно боржника у справі немає та сторонами не надано.
Також щодо посилань скаржника про непроведення державним виконавцем при складанні акту опису й арешту майна оцінки майна відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»колегія суддів зауважує наступне.
Зазначення в акті опису й арешту майна його оцінки є обов’язковим відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій. Але зазначена оцінка майна є приблизною та надалі визначається згідно норм вищевказаної норми Закону із залученням експерта у разі необхідності.
Таким чином, державним виконавцем при складенні оскаржуваного акту опису й арешту майна від 12.02.2010р. була проведена приблизна оцінка вартості майна, яке включалося до цього акту, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про залишення скарги відповідача про виключення з акту опису й арешту майна від 12.02.2010р. легкового автомобіля ЗАЗ-DAEWOO у зв’язку з тим, що дії державного виконавця по включенню цього майна до акту опису й арешту відповідають вимогам закону та не порушують прав банку на заставлене майно.
Доводи апеляційної скарги спростовуються на підставі вищевикладених обставин.
У зв’язку з цим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Токмак Запорізької області, задоволенню не підлягає. Ухвала господарського суду Запорізької області від 09.04.2010р. у справі № 28/416/08 залишається без змін.
Керуючись ст.ст.101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Токмак Запорізької області, залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.04.2010р. у справі №28/416/08 залишити без змін.