ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.09.2010 року Справа № 10/288
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Журавльової Л.І.
суддів: Єжової С.С.
Семендяєвої І.В.
За участю секретаря
судового засідання: Міхальчук О.А.
та
представників сторін:
від позивача: повноважний та компетентний представник
в судове засідання не прибув;
відповідач: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_3, виданий
Жовтневим РВГУМВС України в Луганській
області від 25.05.10;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 18.02.10
по справі №10/288 (суддя –Мінська Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Фабрика морозива „Старт-Плюс”,
м. Макіївка Донецької області
до відповідача Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Луганськ
про стягнення 11864 грн. 97 коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-Плюс” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 01.12.08 № 14 в розмірі 9490 грн. 00 коп., пені в сумі 1027 грн. 26 коп., інфляційних нарахувань в сумі 237 грн. 25 коп., 3% річних в сумі 161 грн. 46 коп. та штрафу в сумі 949 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.02.10 у справі №10/288 (суддя Мінська Т.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-Плюс” заборгованість у сумі 7490 грн. 00 коп., пеню в сумі 1027 грн. 26 коп., інфляційні нарахування в сумі 237 грн. 25 коп., 3% річних в сумі 161 грн. 46 коп., штраф в сумі 949 грн. 00 коп., витрати по держмиту в сумі 98 грн. 65 коп. та 196 грн. 22 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване доведеністю за матеріалами справи факту поставки позивачем відповідачу товару та несвоєчасним виконанням останнім зобов’язань за договором купівлі-продажу, обґрунтованістю вимог позивача щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань, 3% річних, штрафу.
Відмова суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості в сумі 2000 грн. обґрунтована сплатою відповідачем вказаної суми до подання позову.
Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 18.02.10 у справі №10/288 Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заявник в обґрунтування вимог за апеляційною скаргою посилається на неповне з’ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків обставинам справи та на порушення норм процесуального права.
У підтвердження доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права скаржник посилається на неналежне повідомлення його про місце і розгляд справи та позбавлення його надати відзив на позовну заяву і необхідні докази про відсутність заборгованості.
Відзивом на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі та просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 18.02.10 у справі №10/288 залишити без змін.
З посиланням на ст.87 Господарського процесуального кодексу України, позивач зазначив, що господарським судом було вжито всіх відповідних заходів для належного повідомлення відповідача про порушення справи, а також призначення засідань по справі й винесення відповідного рішення.
Позивач посилаючись на ст.ст.69, 75 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що з початку порушення справи до винесення судом рішення пройшло два місяця, відповідач до суду не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав.
Твердження відповідача стосовно повної оплати за отриманий товар в день поставки не відповідає дійсності, оскільки єдиним підтвердженням оплати за отриманий товар є прибутковий ордер №330 від 02.12.09, відповідно до якого було сплачено 2000 грн. 00 коп.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.10 у справі №10/288 для розгляду апеляційної скарги Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Луганської області від 18.02.10, керуючись ст.30 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Бойченка К.І. – судді – головуючого, суддів – Єжової С.С., Парамонової Т.Ф.
Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.10 апеляційна скарга Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 була прийнята до провадження та розгляд призначений на 26.08.10.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.08.10 виключено із складу колегії головуючого суддю Бойченко К.І. та введено головуючого суддю Журавльову Л.І.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.09.10 виключено із складу колегії суддю Парамонову Т.Ф. та введено суддю Семендяєву І.В.
Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 18.02.10 у справі №10/288 слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідні положення встановлені ст.173 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-Плюс” та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі - продажу №14 від 01.12.08, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що кількість і асортимент товару визначається накладними, які є невід’ємними частинами договору.
Відповідно до п.4.1 договору купівлі-продажу ціна на товар відображається в накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.
Згідно пункту 6.1 договору купівлі-продажу відповідач зобов'язався оплатити поставлений товар протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару.
Матеріали справи свідчать, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9490 грн. 00 коп., що підтверджено накладною №Ркр00000152 від 28.04.09, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств.
Позивач свої зобов’язання згідно умов договору №14 виконав належним чином, а відповідач свої зобов’язання виконав не в повному обсязі, здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 2000 грн., що підтверджено прибутково касовим ордером від 02.12.09.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами п.7.3, п.7.5 договору купівлі-продажу відповідач прийняв на себе обов’язок по сплаті пені та штрафу за несвоєчасну оплату продукції, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача сум пені та штрафу відповідають угоді сторін за договором купівлі-продажу.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу підтверджено матеріалами справи, розрахунок позивача сум інфляційних нарахувань та річних відповідає обставинам справи.
Доводи скаржника щодо оплати товару в повному обсязі спростовуються матеріалами справи. Відповідач посилається на сплату товару водію, що суперечить умовам договору та не підтверджено документально.
Заявник апеляційної скарги посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, на неналежне повідомлення його про місце та час розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою місцевого господарського суду від 18.12.09 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.01.10.
Ухвалами місцевого господарського суду від 14.01.10 та від 01.02.10 відкладено розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання сторін та необхідністю витребування у них додаткових документів.
Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвала господарського суду Луганської області про порушення провадження у справі від 18.12.09, ухвали про відкладення розгляду справи від 14.01.10, 01.02.10 та рішення суду, були направленні відповідачу за адресою, що зазначена у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Старий городок, будинок 7 „А”, м.Луганськ, 91006, що також відповідає адресі, що зазначена в апеляційній скарзі відповідача, що свідчить про належне повідомлення його про місце і час розгляду справи.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Невикористання відповідачем свого права на участь у судових засіданнях не свідчить про порушення судом першої інстанції прав Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3.
За таких обставин, місцевим господарським судом вірно позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-Плюс” заборгованість у сумі 7490 грн. 00 коп., пеню в сумі 1027 грн. 26 коп., інфляційні нарахування в сумі 237 грн. 25 коп., 3% річні в сумі 161 грн. 46 коп., штраф в сумі 949 грн. 00 коп.
Судові витрати вірно покладено на відповідача.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” Товариству з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-плюс” слід повернути державне мито за позовом в сумі 00 грн. 19 коп., що зайве сплачене платіжним дорученням №4456 від 02 грудня 2009 р.
Відповідно до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” Фізичній особі–підприємцю ОСОБА_3 слід повернути державне мито, сплачене за подання апеляційної скарги в сумі 08 грн. 32 коп., що зайве сплачене квитанцією № 00696 від 30.07.10.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дата складання повного тексту постанови – 20.09.10.
Керуючись ст.ст.49, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року у справі №10/288 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року у справі №10/288 залишити без змін.
3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-плюс”, 86155, вул. Автотранспортна, 5, м.Макіївка, Донецька область, ідентифікаційний код 31948604 з державного бюджету України державне мито за позовом в сумі 00 грн. 19 коп., що зайве сплачене платіжним дорученням №4456 від 02 грудня 2009 р., яке знаходиться в матеріалах справи.
4.Повернути Фізичній особі–підприємцю ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 08 грн. 32 коп., що зайве сплачене квитанцією №00696 від 30.07.10., яка знаходиться в матеріалах справи.
Повернення державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І.Журавльова
Суддя С.С. Єжова
Суддя І.В. Семендяєва