Судове рішення #11500007

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.10.10                                                                                       Справа №28/162/10

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

    

при секретарі Лолі Н.О.

В присутності представників: від  позивача –Пасова Т.Ф., довіреність №1 від 04.01.2010 р.; від відповідача –ОСОБА_2, довіреність №2742 від 13.07.2010 р.;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи та апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2010 р. по справі № 28/162/10

за позовом: Комунального підприємства «Виробниче ремонтне експлуатаційне житлове  об’єднання №8», м. Запоріжжя (далі КП «ВРЕЖО №8);

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя (далі ФОП ОСОБА_3);

про зобов’язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.          

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2578 від 19.10.2010 р. справу 28/162/10 передано на розгляд колегії судів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.10.2010 р. колегією суддів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А., справу №28/162/10 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Яцун О.В.) від 02.08.2010 р. по справі № 28/162/10 позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано ФОП ОСОБА_3 укласти договір з КП «ВРЕЖО № 8»про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В частині задоволених вимог вказане рішення  мотивовано тим, що згідно ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов’язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ФОП ОСОБА_3, відповідачем по справі, до Запорізького апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу, в якій заявник вказує, що рішення прийнято без повного та всебічного з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права. На думку заявника, господарським судом безпідставно не взято до уваги акт від 31.03.2005 р., з якого вбачається, що нежитлове приміщення ФОП ОСОБА_3 відключене від теплопостачання, має власну систему водовідведення та договір оренди землі від 29.06.2009 р. Застосування судом Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 р. вважає таким, що суперечить нормам спеціального закону, зокрема ст. 26 Закону України «Про житлово –комунальні послуги. Не відповідає принципам розумності та справедливості застосування до нежитлової одноповерхової прибудови літ. А 1, тарифу (89,49 грн.), як для багатоквартирного житлового будинку літ. А-10, обладнаного ліфтами. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2010 р. по даній справі та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги.

КП «ВРЕЖО №8», позивач по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні заперечує проти доводів апеляційної скарги, з підстав, викладених у відзиві.

Судовий процес здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації, а саме програмно –апаратного комплексу «Діловодство суду», в судовому засіданні 19.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частин постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

ФОП ОСОБА_3 на підставі договору купівлі –продажу об’єкта комунальної власності від 20.12.2004 р. №135 є власником нежитлового приміщення загальною площею 181,9 кв. м., що знаходиться в будинку №6 по вулиці Калнишевського в м. Запоріжжі та є вбудовано –прибудованим приміщенням до житлового будинку №6 по вулиці Калнишевського. Зазначений житловий будинок знаходиться в господарському віданні КП «ВРЕЖО №8».

Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.01.2006 р. №23 «Про затвердження розміру витрат на утримання будинків та прибудинкових територій для орендарів та власників нежитлових приміщень»ОСОБА_3 зобов’язана укласти із КП «ВРЕЖО №8»договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Типовий договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій затверджено Постановою Квабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 529 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

12.02.2010 р. позивач на адресу відповідача направив для розгляду та на підпис два примірники договору №59/1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який відповідачем отримано 04.03.2010 р., що підтверджується його підписом на копії супровідного листа № 03-07/314 від 12.02.2010 р. Вказаний договір відповідач не підписала та направила лист, згідно якого відхилено пропозицію про укладання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій через відсутність відношення до прибудинкової території багатоквартирного будинку та відсутністю істотних умов в ньому.

Предметом розгляду в суді першої інстанції було зобов’язати відповідача укласти з позивачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій№59/1 від 26.01.2010 р. в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.08.2010 р. по справі №28/162/10 позовні вимоги задоволено частково, з чим не погодився відповідач та оскаржує його в апеляційному порядку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За вимогами ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у долі часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном.

Згідно ст. 1 Закону України «Про жилого –комунальні послуги»від 24.06.2004 р. № 1875-ІV, балансоутримувач будинку, споруд, житлового комплексу або комплексу будинків та споруд –власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного ремонту і утриманню, в а також забезпечення управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно закону.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 Закону України «Про житлово –комунальні послуги», житлово –комунальні послуги поділяються за функціональним призначенням та порядку затвердження цін (тарифів). Залежно від функціонального призначення житлово –комунальні послуги поділяються зокрема на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

          Відповідно до Закону України «Про житлово –комунальні послуги»та Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово – комунального господарства від 17.05.2005 р. №76, утримання будинків і прибудинкових територій –господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої території до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Точкою розподілу є передача послуг від виконавця споживачеві в багатоквартирному будинку.

Згідно до ст. 7 Закону України «Про житлово –комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування належить визначення виконавця житллово –комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово –комунального господарства.

Виконавчим комітетом Запорізької міської ради в межах своїх повноважень було прийнято рішення №25 від 29.01.2009 р. «Про визначення виконавців житлово комунальних послуг», за яким: з централізованого постачання холодної води, центрального водовідведення –КП «Водоканал»; з центрального опалення, централізованого постачання гарячої води  Концерн «Міські теплові мережі»; з вивезення твердих побутових відходів –ТОВ «РЕМОНДІС –ЗАПОРІЖЖЯ»; з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій –КП «ВРЕЖО №1-11, 13 та КП «РЕПОГ».

По функціональному призначенню спірний договір №59/1 відноситься до послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій, ціни (тарифи) на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом, а  тому відповідач - споживач комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території зобов’язаний укласти договір із КП «ВРЕЖО №8», чого ним не було зроблено.

Статтею 5 Закону України. «Про житлово –комунальні послуги»встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить розроблення в межах повноважень систем нормативно –правових актів щодо формування цін/тарифів на житлово –комунальні послуги, стандартів, нормативів, норм, порядків та правил у сфері житлово –комунальних послуг, а також щодо експлуатації, поточного і капітального ремонтів, реконструкцій об’єктів житлового фонду.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.01.2006 р. №23 «Про затвердження розміру витрат на утримання будинків та прибудинкових територій для орендарів та власників нежитлових приміщень»встановлено розмір витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для юридичних і фізичних осіб –власників вбудованих, прибудованих нежитлових приміщень за 1 кв. м. загальної площі, яка перебуває у власності.

Як встановлено господарським судом, ФОП ОСОБА_3, є власником нежитлового приміщення, загальною площею 181,9 кв. м., що знаходиться в будинку №6 по вулиці Калнишевського в м. Запоріжжі. Нежитлове приміщення житлового будинку №6 по вулиці Калнишевського є вбудовано –прибудованим приміщенням, з окремим входом в будинку, обладнаного ліфтами, розмір витрат на утримання будинку та прибудинкової території згідно додатку №1 до рішення №23 складає 0,492 грн. за 1 кв. м. нежитлового приміщення, що знаходиться у власності відповідача. Складовою статей витрат, що входять до складу витрат на утримання будинків та при будинкових територій є прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових систем водо, - теплопостачання, водовідведення, дератизація, дезінфекція, обслуговування димовентиляційних каналів, поточний ремонт, підготовка житлового фонду до експлуатації в зимовий період та інші прямі витрати, передбачені законодавством.

За вимогами ст. 19 Закону України «Про житлово –комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово –комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону, споживач зобов’язаний укласти договір на надання житолово –комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Типовий договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій затверджено Постановою Кабінету Міністрів № 529 від 20.05.2009 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Як правильно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою даний спір є переддоговірним, вирішення якого у судовому порядку потребує дотримання сторонами певних умов, визначених главою 20 Господарського кодексу України та главою 53 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів держаної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей по договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 649 Цивільного кодексу України, судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

Обов’язковою умовою укладення господарського договору є направлення проекту договору стороною, яка бажає укласти договір, та одержання цього проекту стороною, якій запропоновано іншою стороною цей проект.

Укладення господарських договорів, в тому числі на основі примірних і типових договорів, повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України).

В даному випадку, наданий позивачем відповідачу проект договору №59/1 відповідає Типовому договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20.05.2009 р. та містить істотні такі умови: сторони договору, предмет договору, порядок оплати споживчих послуг та суму оплати в місяць, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін, порядок розв’язання спорів, строк дії договору, адреси та підписи сторін, цей договір не суперечить нормам Закону України «Про житлово –комунальні послуги».

Твердження відповідача про відсутність істотних умов в спірному договорі таких, як порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг та визначення точок розподілу, в яких відбувається передача від виконавця/виробника споживачу, передбачених ст. 26 Закону України «Про житлово –комунальні послуги»в даному випадку Типовим договором не передбачено, але відповідач не позбавлений права, в установленому порядку, внести зміни до спірного договору щодо конкретики відповідних умов.

За таких обставин та з огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду, що вимога позивача про зобов’язання відповідача укласти договір №59/1 в редакції позивача є правомірною та обґрунтованою та з урахуванням ст. 187 ГК України підлягає задоволенню з моменту набрання чинності рішення господарського суду законної сили, а не з 26.01.2010 р. як було заявлено позивачем в позові.

Посилання заявника апеляційної скарги на акт від 31.03.2005 р., як доказ того, що нежитлове приміщення відключене від теплопостачання та відповідач має власну систему водовідведення, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки зазначений акт не є належним доказом з тих підстав, що не підписаний уповноваженим представником теплових мереж. Відповідачем недотримано процедуру відключення від системи теплопостачання. Те, що відповідач має власну систему водовідведення не надає йому підстав для відмови від укладання договору, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 визначено термін «водовідведення», а саме: водовідведення це система  від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинку (колодязь не належить до внутрішньобудинкової системи) до трійника (врізки) внутрішньоквартирної мережі, що не належить до внутрішньоквартирної мережі, у стояк такої системи. В даному випадку, з водовідведення відповідача стічні води поступають в колодязь, що не належить внутрішньобудинковій системі.  

Не приймаються до уваги і договір оренди на землю, як доказ того, що земельна ділянка передана в оренду для розташування магазину, а не багатоквартирного будинку, оскільки прибудинкова територія –це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. В даному випадку, десятиповерховий будинок №6 по вулиці Калнишевського в м. Запоріжжі, в т. ч. нежитлові приміщення і є територією навколо якої здійснюється її прибирання.

З огляду на вказане, рішення господарського суду Запорізької області прийнято з правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування –відсутні.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 02.08.2010 р. по справі №28/162/10 – без змін.

  

 

  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація