АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-7275/10 Головуючий у 1-й інстанції: Кофанов А.В.

Суддя-доповідач: Гончар О.С.

ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді     Бондаря М.С.

суддів             Гончара О.С., Кухаря С.В.

при секретарі         Волчановій І.М.

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Вільнянського району Запорізької області, що діє в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 04 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням суду від 04 березня 2008 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволено і на підставі ст.220 ЦК України визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,6 га. та визнано право власності на неї за позивачем.

Позивач зареєструвала за собою право власності на вказану земельну ділянку.

10.08.2010 року прокурор на вказане рішення подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.2 ст. 296 ЦПК суд першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду.

Проте, замість виконання імперативного припису процесуального закону головуючий у справі суддя Кофанов А.В. призначив до розгляду заяву, складену нібито ОСОБА_2 про скасування рішення суду від 04.03.2008 року за нововиявленими обставинами та залишення її позову без розгляду.

При цьому ОСОБА_2 лише зазначила, що «в теперішній час їй стало відомо, що оформляти право власності по домашнім угодам недоцільно (згідно думки Верховного Суду України) в зв’язку з чим, вона просить скасувати рішення суду за нововиявленими обставинами та залишити її позову без розгляду». (а.с. 15)

19.08.2010 року суддя Кофанов А.В. на підставі такої заяви, уточненої адвокатом ОСОБА_4, який діяв без належних повноважень, за відсутності сторін і без їх виклику провів судове засідання, яке тривало 31 секунду. За цей час суддя встиг не тільки відкрити судове засідання та його провести, а й видалитись до нарадчої кімнати, звідкіль повернувшись, встиг ще й оголосити ухвалу на півтори сторінки. (а.с. 24)

Перевірити реальну спритність судді Кофанова А.В. виявилось неможливим через очікувану несправність звукозаписувального засобу зазначених подій.

Аналізом змісту ухвали про скасування рішення суду за нововиявленими обставинами встановлено, що вона постановлена з грубим порушенням вимог норм матеріального і процесуального права, оскільки жодних підстав, передбачених ст. 361 ЦПК для її скасування не існувало. Адже суд фактично дійшов висновку, що його рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому він його скасував.

Проте, лише суди апеляційної і касаційної інстанції вправі скасовувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення ним норм матеріального права.

Залишивши своєю ухвалою від 06.09.2010 року позов ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції в порушення вимог ст.380 ЦПК не вирішив питання про поворот виконання рішення суду від 04.03.2008 року.

Таким чином, суд першої інстанції в особі судді Кофанова А.В. в прихований спосіб через ухвалення ним низки незаконних судових рішень протиправно наділив правом власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 яка до теперішнього часу є власником земельної ділянки без законних на те підстав.

Таким чином, на переконання колегії суддів суддя Кофанов А.В. грубо знехтував вимогами процесуального закону та нормами матеріального права, зухвало їх проігнорував.

На думку колегії суддів Кофанов А.В. наочно продемонстрував зневагу до застосування процесуальних норм, неохайність до своїх повноважень та обов'язків, вчинив дії, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості.

Очевидно, що використані судом у такий спосіб повноваження у цій ситуації, з точки зору колегії суддів, спричиняють ймовірну недовіру до суду, а інтереси зацікавлених осіб не отримали необхідного захисту в передбачений законом спосіб.

Згідно ст.320 ЦПК апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.

Отже з огляду на положення ст. 320 ЦПК України апеляційний суд постановляє окрему ухвалу, якою вважає за необхідне про зазначені вище факти довести до відома Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для належного реагування і прийняття відповідних заходів.

Керуючись ст.211, 320 ЦПК, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Про зазначене в ухвалі судової колегії довести до відома Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для належного реагування і прийняття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя суддя суддя

Бондар М.С. Гончар О.С. Кухар С.В.