Україна

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-5832/2010р.                                                     Головуючий у 1 інстанції Дьомич Л.М.

Категорія  42                                                                          Доповідач Савченко С.О.

УХВАЛА

Іменем України

       «20»  жовтня  2010 року    колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:          

             Головуючої судді   –    Кривохижі В.І.,

                        Суддів -                       Голованя А.М.,Савченко С.О.    

                        При секретарі –         Салабай М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 червня 2010 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання,   дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

        В серпні 2009 року  ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення і відшкодування шкоди, посилаючись на те, що він є власником будинку АДРЕСА_2. Відповідачі без його дозволу поселились в зазначеному будинку, псують його власність, так пошкодженням дверей спричинили йому шкоду на суму 1500 грн., пошкодженням кухонних дверей спричинили шкоду на120 грн., стаціонарного телефону-на 1500 грн.

    Просив виселити відповідачів з належного йому будинку, відшкодувати матеріальні збитки в сумі 3120 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн

    Рішенням  Кіровського райсуду м. Кіровограда від 09 червня 2010 року позов задоволено частково. Судом ухвалено рішення про виселення відповідачів зі спірного будинку. В решті заявлених вимог відмовлено за недоведеністю.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити. Скаржник зазначив, що з рішенням не згодний в частині відмови йому в стягненні матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні апеляційної суду ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав. Відповідачі доводи апеляційної скарги не визнали.

             Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу  необхідно відхилити із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має на праві власності будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2, що підтверджується договором дарування (а.с.12, 7-10). В будинку без згоди власника живуть відповідачі. Та обставина, що позивач не давав згоди відповідачам проживати в його будинку, визнана сторонами і доказів не потребує.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 26.01.1998 року квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної власності належить ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_2, останній прописаний за цією адресою (а.с.80-82, 90-95).

Відповідно до правил ст..158 ЖК України наймач користується жилим приміщенням у квартирі чи будинку, що належить громадянину на праві приватної власності, згідно договору найму  жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку  і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої ради або в органах управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов’язки наймодавця і наймача та інші умови договору. Тільки власник має право передати своє майно іншій особі, розпоряджатись ним.

Згідно ч.3 ст.397 ЦК України фактичне володіння майно вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду, а згідно ст.. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Суд першої інстанції визнав,  що відповідачі користуються будинком неправомірно, висновок суду узгоджується з вимогами вищезазначених норм Закону, відповідає обставинам справи, підтверджується матеріалами справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про спричинення матеріальних збитків пошкодженням майна та вартість цих збитків є безпідставними, ніякими доказами не підтвердженими, а відповідно до правил ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази  відповідно вимогам ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

          Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

          Керуючись ст. ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

    Рішення Кіровського районного суду  м. Кіровограда від  09 червня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

        Головуючий:

            Судді: