КОПІЯ

Справа №2-2701/10

Р І Ш Е Н Я

Іменем  України

    29 вересня 2010 року                             м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді Жилки О.М., при секретарі Погребній Л.Є., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Вовка В.Ф.,  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши  цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради про визнання права власності на самочинно переплановану квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулвся до суду із зазначеним позовом з вимогою визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 з урахуванням самочинних перепланувань.

В своїй заяві та в судовому засіданні позивач вказав, що  20 червня 2003 року ним було укладено договір купівлі – продажу, відповідно до якого він придбав у власність квартиру АДРЕСА_1. Вказана квартира складалася з 1- а кімнати (5) 9,1 кв.м., 2-а кімната (8) 12,6 кв.м., 3-я кімната (4) 17,1 кв.м., кухні (3) площею 9 кв.м., ванної кімнати (6) площею 2,6 кв.м.,  вбиральні (7) площею 1,0 кв.м., коридору (1) 9,8 кв.м., вбудованої шафи (2) 0,4  кв.м., (9) 0,3 кв.м, лоджія 2,6 кв.м., 19, кв.м. Посилаючись на те, що  для поліпшення умов квартири, ним було самочинно, без відповідного дозволу, здійснено  перепланування зазначеної квартири, а саме згідно технічного паспорту квартира після перепланування стала складатися з: 1- а кімнати (4) 17,0 кв.м., 2-а кімната (5) 13,6 кв.м., 3-я кімната (8) 12,6 кв.м., кухні (3) площею 9,3 кв.м., ванної кімнати (6) площею 2,5 кв.м.,  вбиральні (7) площею 0,9 кв.м., коридору (1) 10,0 кв.м., лоджія 2,6 кв.м., позивач просив суд визнати право власності на вказану квартиру з урахуванням самочинних переобладнань згідно технічного паспорту.

Представники відповідача - Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради  в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача,   дослідивши матеріали справи та надані докази і оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1   є законними та обгрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Так, судом встановлено, що 20 червня 2003 року ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_1.

Крім того, судом встановлено, що для поліпшення умов квартири, позивачем  було самочинно, без відповідного дозволу, здійснено  перепланування зазначеної квартири, а саме згідно технічного паспорту квартира після перепланування стала складатися з:  1- а кімнати (4) 17,0 кв.м., 2-а кімната (5) 13,6 кв.м., 3-я кімната (8) 12,6 кв.м., кухні (3) площею 9,3 кв.м., ванної кімнати (6) площею 2,5 кв.м.,  вбиральні (7) площею 0,9 кв.м., коридору (1) 10,0 кв.м., лоджія 2,6 кв.м.

Згідно висновку спеціаліста № 155-10 експертного будівельно – технічного  дослідження квартири № 150, яка розташована по АДРЕСА_1  від 29.09.2010 року, у вказаній квартирі фізичний стан добрий, пошкоджень і деформацій немає, є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента і усуваються під час ремонту, проведене перепланування приміщень в даній квартирі не здійснює     руйнівного впливу на існуючі конструктивні елементи будинку, не послабили конструктивні елементи будинку в цілому і не збільшили навантаження на них. Дана квартира придатна для подальшої експлуатації.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушують санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 383, 392 ЦК України, 10, 11, 60, 212 – 215  ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

              Позов ОСОБА_1  - задовольнити повністю.

Визнати за  ОСОБА_1  право власності на квартиру АДРЕСА_1 з урахуванням самочинних перепланувань  згідно технічного паспорту, а саме: 1- а кімнати (4) 17,0 кв.м., 2-а кімната (5) 13,6 кв.м., 3-я кімната (8) 12,6 кв.м., кухні (3) площею 9,3 кв.м., ванної кімнати (6) площею 2,5 кв.м.,  вбиральні (7) площею 0,9 кв.м., коридору (1) 10,0 кв.м., лоджія 2,6 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий             /підпис/                                                О. М. Ж и л к а

ВІРНО: Суддя                                     О.М. Жилка