Р І Ш Е Н Н Я                      

                                                 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ                             Рядок ст. зв. №36    

                                                                                                              Справа № 2-1642/10р.  

07 жовтня 2010 року                                                                                      смт. Доманівка

           Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої- судді:                 Єгорової Н.І.,

при секретарі:                         Маковецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Доманівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Зеленоярської сільської ради Доманівського району  про визначення додаткового строку для  прийняття спадщини,              

                                                             В С Т А Н О В И В:

       Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Зеленоярської сільської ради Доманівського району   про визначення додаткового терміну для прийняття спадщини посилаючись на те, що – ОСОБА_4 -  помер  ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про його смерть.

         Після смерті  ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки розміром 4.86 га, що  знаходиться в межах території Зеленоярської сільської ради, Доманівського району Миколаївської області.

          За життя, на випадок смерті, ОСОБА_4 склав заповіт та розпорядився майном, яким заповів дану земельну ділянку  ОСОБА_2

          Спадкоємці за законом відсутні.

          Позивачка  бажає  прийняти спадщину за заповітом, а тому й звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Нотаріус їй відмовила в оформлені спадкових прав за заповітом з тієї причини, що заповіт складено на земельну ділянку, номер якої не співпадає з номером Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку. Крім того, позивачка пропустила  термін подачі заяви до нотаріальної  контори, як вона вважає з поважної причини і тому просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

          В судовому засіданні позивачка  ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила визначити їй додатковий термін для прийняття спадщини  строком на 2 місяці.

        Відповідачка  – ОСОБА_3  – в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх задоволення, пояснивши суду, що зі спадкодавцем співмешкала 7 років, здійснювала його поховання, на момент смерті проживала біля нього, а тому фактично прийняла спадщину .

        Представник Зеленоярської сільської ради, Доманівського район Миколаївської області -    Пасніченко Н.І., - в судовому засіданні пояснила, що  заповіт складала на підставі Державного акту, який надала  ОСОБА_2 Позивачка зверталася до сільської ради кілька років назад, після смерті спадкодавця, з проханням здійснити виправлення в заповіті , але їй було відмовлено та  рекомендовано  звернутися  до суду. Питання про задоволення позовних вимог залишає на розгляд суду.

        Вислухавши пояснення позивачки, відповідачки, представника сільської ради, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.          

        Із матеріалів справи  вбачається, що – ОСОБА_4  помер  ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про його смерть. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина та залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки розміром 4,86 га, розташованої в межах території Зеленоярської сільської ради.

        Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та запису державного реєстру підприємства «Центр ДЗК» на території Зеленоярської сільської ради зареєстровано Державний акт на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_4, реєстраційний №346 від 03.07.2002р. серії 11 МК №044095.

          При житті , на випадок смерті,  07.07.2004р. ОСОБА_4 зробив заповіт, яким земельну ділянку розміром 6,18 га, розташовану на території Зеленоярської сільської ради, посвідчену державним актом № 044074, виданого 03.07.2002р. заповів ОСОБА_2.  

          Позивачка ОСОБА_2 бажає оформити спадщину за заповітом і звернулася до суду з позовом про визначення їй додаткового терміну для прийняття спадщини, так як пропустила його з поважної причини. Причиною пропуску терміну звернення до нотаріуса стала помилка в заповіті, яку сільська рада не взмозі виправити. Для виправлення помилки в заповіті, крім сільської ради, позивачка більше нікуди не зверталася, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавала.

          Досліджуючи письмові докази по справі, судом встановлено, що в заповіті від 07 липня 2004 року,   ОСОБА_4 заповів ОСОБА_2  земельну ділянку розміром 6.18 га, що розташована на території Зеленоярської сільської ради. Номер Державного акту та розмір земельної ділянки в заповіті не відповідає номеру та розміру земельної ділянки, за яким зареєстровано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_4.

          Таким чином, ОСОБА_4 заповів позивачці земельну ділянку, яка йому не належала на праві приватної власності. За таких підстав, даний заповіт не можна вважати  законним.  

           Крім того, позивачка не надала суду жодних доказів про пропуск терміну звернення до нотаріуса для оформлення спадщини за заповітом з поважної причини. Для усунення недоліків в заповіті позивачка не проявила ніяких зусиль.

           За таких обставин, суд вважає, що підстав для задоволення позову у суда не має.

           Керуючись ст.ст. 1220, 1222, 1223, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.5,6,8,10,11,209,212-219 ЦПК України, суд

                                                                    В И Р І Ш И В:

        У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Зеленоярської сільської ради, Доманівського району про визначення додаткового строку для  прийняття спадщини – відмовити.                    

         Рішення набирає чинності після закінчення строку подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з моменту його проголошення.

   Суддя:                                                                                                Н.І. Єгорова