Справа  № 2-а-1081/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 року                                                              

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого   Тімченко О.В.    

              при секретарі    Макойді Р.З.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до УДАІ ГУМВСУ в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 258857 від 06.09.10. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що оскаржуваною постановою інспектора ДПС Жовтневої роти Микитюка І.В.  за пересічення суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1  на нього накладено адміністративне стягнення по ч.1 ст.122 КУАП в розмірі 300 грн. Дану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР не порушував.

У судове засідання від позивача надійшла заява, в якій зазначає, що позов підтримує та просить розглядати справу у його відсутності.      

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неприбуття не повідомив. Тому, згідно вимог ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності на підставі наявних в справі матеріалів.  

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до задоволення з наступних підстав.

06.09.10. інспектором ДПС Жовтневої роти Микитюком І.В.  винесено постанову серії ВЕ № 258857, якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУАП. З даної постанови вбачається, що позивач  06.09.10. о 0.15 год. на 157 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц», пересік суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, що розподіляє потоки у зустрічному русі, чим порушив вимоги  ПДР України.

Відповідно до ст.251 КУАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У поданому позові  позивач свою вину у вчиненні правопорушення заперечив з підстав, що правила дорожнього руху не порушував. Аналогічні пояснення викладені позивачем в протоколі про адміністративне правопорушення серії  ВЕ1 № 080402 від 06.09.10.  Відтак, протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом в розумінні ст.251 КУАП, оскільки такий містить суперечливі дані та згадане твердження позивача інспектором у оскаржуваній постанові не спростовано. Інші докази вчинення правопорушення позивачем в матеріалах справи відсутні.

Згідно  ч.2, 4 ст.71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, позов не заперечив, не представивши  суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності винесення  оскаржуваної постанови, а відтак доводи позивача не спростовано.

Згідно ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи наведене, постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід скасувати та справу провадженням закрити за відсутності достатніх даних вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУАП.

               На підставі ст.ст.122, 251, 283, 284, 287-289, 293 КУАП та керуючись ст.ст.11, 18, 71, 86, 99, 128, 160-163, 171-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задоволити.

Постанову  інспектора ДПС Жовтневої роти Микитюка І.В.  серії ВЕ № 258857 від 06.09.10.. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУАП  закрити.

    Згідно ст.171-2 КУАП постанова суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий                        

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.