ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2007 р. | № 4-26/168-05-4906 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Одеса (далі – відділення Фонду)
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2006
зі справи № 4-26/168-05-4906
за позовом заступника прокурора міста Одеси (далі –Прокурор) в інтересах держави в особі відділення Фонду
до приватного підприємства "ВІШ", м. Білгород-Дністровський Одеської області (далі –ПП "ВІШ")
про стягнення штрафних санкцій у сумі 6 052,38 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У травні 2005 року Прокурор в інтересах держави в особі відділення Фонду звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП "ВІШ" 6 052,38 грн. штрафних санкцій за нестворення у 2003 році робочого місця для працевлаштування інваліда на підставі статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі –Закон).
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.07.2005 (суддя Юдова В.З.) позов задоволено: на користь відділення Фонду стягнуто 6 052,38 грн. штрафних санкцій; на відповідача віднесено судові витрати зі справи. Судове рішення мотивовано невиконанням ПП "ВІШ" обов’язку зі створення робочого місця для працевлаштування інваліда у 2003 році, покладеного на нього Законом.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2006 (колегія суддів у складі: суддя Поліщук Л.В. –головуючий, судді Бандура Л.І., Туренко В.Б.) зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що ПП "ВІШ" створено одне робоче місце для працевлаштування інваліда, який працював на названому підприємстві протягом січня-лютого 2003 року.
Відділення Фонду звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема, частини другої статті 93 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) та Закону.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.02.2006 касаційну скаргу відділення Фонду разом з матеріалами даної справи було передано для розгляду до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2007 відділенню Фонду відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі, а касаційну скаргу повернуто до Вищого господарського суду України з посиланням на відсутність у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень, прийнятих не за Кодексом адміністративного судочинства України (далі –КАС України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не з’явилися.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Згідно зі статтею 8 Закону державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я України та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 (далі –Положення), Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України (далі –Мінпраці) та підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
Відповідно до покладених на нього завдань Фонд соціального захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4 Положення).
Пунктом 11 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767, передбачено, що у разі несплати підприємствами, установами організаціями, які не забезпечують нормативу робочих місць, штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення в судовому порядку.
Таким чином, Фонд соціального захисту інвалідів та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями, зокрема, у зв’язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.
Отже, даний спір є публічно-правовим і на нього згідно зі статтями 4, 17 КАС України поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, апеляційним господарським судом в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України розглянуто в порядку господарського судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006 зі справ №№ 1/5-90, 1/4-89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 № 5/334-18/559 та інших.
Розгляд господарським судом апеляційної інстанції публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив і здійснення касаційної перевірки прийнятого ним рішення зі справи в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного зазначене судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного господарського суду для виконання вимог розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
У свою чергу, абзацом четвертим пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних господарських судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.
За повідомленням Державної судової адміністрації України (газета "Урядовий кур’єр" за 24.03.2007 № 53) Одеський апеляційний адміністративний суд розпочав свою діяльність з 16.04.2007.
Керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2006 зі справи № 4-26/168-05-4906 скасувати.
Справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для виконання вимог розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. Москаленко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов